Як зрозуміти, що літні батьки більше не можуть жити самі

Моїм батькам ще не виповнилося 70, я не вважаю їх старими, для мене вони — цілком адекватні особи, здатні самостійно піклуватися про себе. Але я усвідомлюю, що час не на нашому боці, і ситуація може змінитися в будь-який момент.

Рано чи пізно настане момент, коли літні батьки потребуватимуть підтримки і вже не зможуть жити самостійно. Як не упустити цей момент? Як зрозуміти, що батькам вже не варто залишатися наодинці?

Наша сім’я пережила це з бабусею, яка пішла з життя майже в 91 рік. Останні два роки вона стала абсолютно несамостійною.

Ми з мамою дійшли висновку, що саме з цих ознак почалася проблема, і за ними ми зрозуміли, що бабуся точно не може жити одна і потребує постійного догляду.

Втрата ваги

Бабуся почала різко худнути, навіть не стільки худнути, скільки зменшуватися, ми не помітили, як швидко вона перетворилася на крихітну жінку, хоча раніше завжди виглядала чудово і була досить активною. Мама припустила, що вона просто забуває вчасно поїсти, тому почала сама годувати її тричі на день, як і належить.

Байдужість до порядку в квартирі

Якби так завжди було, ми б і не звернули на це уваги. Але бабуся була дуже охайною, і квартира завжди була в бездоганному стані. Проте раптом вона перестала звертати на це увагу, перестала мити посуд, чистити раковину, витирати пил. Це стало для нас яскравим сигналом, що щось суттєво змінилося в її стані.

Нехтування правилами особистої гігієни

Зазвичай людина приймає душ щодня, деякі навіть кілька разів, але літні можуть про це забувати. Бабусі спочатку потрібно було нагадувати про це, а потім довелося купати її, як дитину. Сама ж вона вже не могла цього робити. На щастя, вона не чинила опір і ставилася до цього спокійно.

У подруги бабуся з деменцією сильно опирається купанню, наводячи аргумент “я з чоловіком не сплю, мені митися не обов’язково”. Щовечора у них виникають конфлікти, вся родина на межі нервового зриву.

Дезорієнтація у просторі

Наприкінці життя бабуся вже погано орієнтувалася у власній квартирі, в якій вона прожила все своє життя. Вона не забувала рідних, всіх впізнавала, але не могла зрозуміти, де кухня і туалет, без сторонньої допомоги. Був період, коли вона вимагала повернути її назад, в її квартиру, при цьому перебуваючи прямо в ній. Щось пояснювати було марно, вона наполягала, що ця квартира не її.

Регрес у поведінці

Доросла людина починає поводитися як дитина: ображається на все, надуває губки, може перестати розмовляти, відмовляється від їжі, вимагає, щоб годували з ложки. Це дуже страшно, коли ще вчора бабуся була цілком дієздатною, а сьогодні вона не може тримати в руках виделку.

Нам пощастило, бабуся не була агресивною, підозрілою, думаю, деменції у неї не було або вона тільки починалася. Іноді літні починають підозрювати близьких у спробах їх отруїти, вкрасти гроші, забрати майно та інших жахливих речах. Такі звинувачення на нашу адресу не надходили, але впевнена, що близьким дуже боляче це чути.

Ця стаття не є медичним посібником, а є особистим досвідом. Важливо усвідомлювати, що кожен з цих пунктів свідчить не лише про старість, а про зміни в звичній поведінці. Якщо такі зміни відбуваються, це є прямим сигналом для того, щоб звернутися до лікаря (геріатра, невролога) для обстеження та визначення подальших дій.

Джерело: ukr.media