Розблокуйте мозок: як вийти зі стресової пастки

Як відновити себе, коли здається, що тривога ніколи не відпускає?

Іноді життя настільки затягує у стрес, що це відчувається фізично: в голові постійно крутяться одні й ті ж тривожні думки, тіло стає, немов кам’яне, а розслабитися просто не вдається. Це не уявні «заморочки», а цілком реальна реакція мозку, який не встигає переключитися з тривоги на спокій. Організм працює «на максимальних обертах» — і ти вже не можеш відрізнити справжню небезпеку від вигаданої. Втома накопичується, напруга залишається в м’язах, дихання стає поверхневим, а про нормальне травлення годі й говорити.

Що робити в такій ситуації? Як «вимкнути» цю постійну тривогу, коли вона вже стала фоном усього життя?

Я колись також думала, що потрібно просто «відволіктися». Але на практиці це не спрацьовує — мозок сам по собі не заспокоїться. Є кілька простих методів, які можуть стати рятівними, якщо ви застрягли в хронічному стресі.

Дихання, яке повертає контроль

Зробіть паузу — буквально. Сядьте зручно, закрийте очі, глибоко вдихніть носом на чотири рахунки, затримайте дихання на чотири, видихніть також на чотири й знову затримайте на чотири рахунки. Спробуйте повторити цю квадратну схему кілька разів, не поспішаючи. Не варто очікувати дива — але часто навіть така проста вправа дає відчуття «я тут і зараз», і тіло хоч трохи відпускає.

Як мозок жартує з нами в стресових ситуаціях?

Є один підступний момент: під час стресу мозок починає малювати страхітливі картини, навіть якщо для цього немає реальних підстав. У психології це називають когнітивними викривленнями — мозок сам собі вигадує сценарії, перебільшує та узагальнює («у мене завжди все йде не так»), або навіть шукає провину в собі. Це зовсім не про реальність — це про наші звичні «фільтри», які стають особливо гучними під напругою.

У такі моменти корисно зупинитися й запитати себе: «Чи дійсно все так погано, чи це просто моя інтерпретація?», «Чи можу я подивитися на ситуацію з іншого боку?», «Що б я сказав другу, якби він переживав те ж саме?» Чесно кажучи, іноді такі питання повертають ґрунт під ногами.

Вихід із замкнутого кола через щось нове

Ще один несподіваний спосіб перезавантажити себе — зробити щось абсолютно нехарактерне для себе. Звучить банально, але спробуйте вийти іншим шляхом, зробити щось лівою рукою (якщо ви правша) або просто включити улюблену музику, яку давно не слухали. Це дрібниці, але вони справді діють. Мозок, стикаючись із новизною, ніби прокидається й переключає увагу. Не дарма вчені говорять про нейропластичність — ми реально можемо навчити себе реагувати на стрес інакше, якщо не «варимося» у звичному.

Просте заземлення через відчуття

Можна також спробувати так: озирніться навкруги й назвіть п’ять речей, які бачите, потім чотири, які можете відчути на дотик, три звуки, які чуєте зараз, дві речі, які відчуваєте носом, і одну, яку відчуваєте на смак. Це не магія, а спосіб заземлити себе в теперішньому й повернути увагу від думок до тіла.

Обачно з соцмережами

І на завершення — не обманюйте себе соцмережами. Вони не дають справжнього полегшення. Навіть якщо здається, що безкінечне гортання стрічки допомагає розслабитися, насправді це ще одна пастка. Соціальні мережі створені так, щоб викликати у нас залежність від маленьких порцій задоволення (кожного разу, коли бачимо лайк чи новий коментар). Коли ми "залипаємо" у нескінченному потоці поганих новин, стає тільки гірше. Всі ці короткі «полегшення» з часом ще більше

Джерело: ukr.media