
Не тільки ентузіасти-самоуки беруться за перетворення найнесподіваніших будівель і навіть ємностей у затишні будинки, в яких можна жити та відпочивати всією родиною. Про це свідчить цікавий проект, представлений одним із випускників Гарвардської вищої школи дизайну, що продовжує займатися дослідженнями концепції «вдома». Інтригуюча розробка в рамках магістерської дисертації The MetaUrban архітектора Брайана Кайзера торкнулася старої силосної вежі, яку вдалося перетворити на ідеальний будинок для відпочинку на вихідних.

У це складно повірити, але навіть старе зерносховище може стати темою дисертації, якщо мова заходить про архітекторів і дизайнерів, здатних із металевого обсягу, який вірою та правдою багато десятиліть служив фермерам, зробити не просто житло, а справжню «цукерку». Перетворення затіяв Браян Кайзер, засновник архітектурної студії Kaiserworks, що продовжує несподівані трансформації в рамках магістерської дисертації The MetaUrban, яку він захищатиме у Гарвардській вищій школі дизайну. За інформацією редакції Novate.ru, керівництво популярного навчального закладу ініціювало дослідження концепції «вдома», яку можна організувати будь-що, навіть у металевій силосній вежі. Саме така структура стала натхненням для Брайана Кайзера, котрий з ентузіазмом взявся за перетворення.


Циліндричний обсяг 1955 року випуску, який вірою і правдою служив фермеру як зерносховище (довелося доставляти з Канзасу), вирішили встановлювати в одному з крихітних міст Сполучених Штатів, у Фініксі (штат Арізона), точніше сказати в його історичному районі, що потребує повної реконструкції. Саме він став експериментальним майданчиком для архітектора, який і взявся за трансформацію. Враховуючи, що зерносховище встановили в старому районі, який у колишні часи був сільгоспугіддями, а потім і промисловим центром міста, автор проекту зробив усе, щоб адаптувати і навколишню територію під комфортне місце проживання в неординарному будинку зовсім скромних розмірів (загальний житловий простір становив 30 кв. м). У цьому допомогли зарості на покинутій ділянці, яку довелося ґрунтовно облагороджувати, щоб облаштувати зони відпочинку на свіжому повітрі та приємні краєвиди за вікнами.


Віддаючи шану минулому силосній вежі, було вирішено зберегти сільський вигляд. З цієї причини залишили незайманим гофрований металевий корпус, що викликає асоціації із сільськогосподарськими угіддями та колоритним приміським ландшафтом. Фасад Silo House, саме так назвав незвичайний притулок креативний архітектор, забарвили в білий колір, що було корисним і з практичної точки зору в умовах суворого клімату пустелі з її сонцем, що палить. Для створення комфортного мікроклімату в таких непростих умовах окремо подбали про тепло- звукоізоляцію, використавши технологію поліуретанової піни (25 см утеплювача), що напилюється, і впровадивши інноваційні системи охолодження.


У спробі створити комфортний мікроклімат без зайвих витрат Кайзер розробив підземну систему охолодження. Для цього він використовував 16-дюймову трубу з ПВХ (у вигляді змійовика), що знаходиться на глибині 1,5 м під землею та вентилятор (у мезоніні), який прокачує охолоджене повітря, подаючи його в житловий простір. У тандемі з керованим світловим люком на стелі підземна система охолодження бере участь у пасивній вентиляції.


А ось над організацією житлового простору довелося поламати голову, адже невеликий діаметр (5,5 м) вежі за збереження її первісної структури вимагав ретельних розрахунків. Вихід знайшовся завдяки значній висоті зерносховища (7,8 м), яка дала змогу розділити циліндричний об’єм на два рівні, частково зберігши початкову висоту. Саме подвійна висота біля входу та наявність масштабного скління дозволили створити світле та просторе житло навіть на скромній площі, частина якої «з’їли» закруглені стіни. Враховуючи циліндричну форму вікна та скляні двері, як і більшість меблів робилися на замовлення, що значно збільшило вартість проекту. Хоча архітектор ні про що не шкодує, оскільки його мета – довести, що будь-якої об’ємної структури будь-якої форми та габаритів, створеної руками людини, може служити їй будинком, було досягнуто.



Двоповерхове планування Silo House і відкрите планування максимально задіяли вертикальну і горизонтальну площині, що дозволило зробити невеликий обсяг просторим житловим простором. Нижній рівень займає вітальня, їдальня, кухня та ванна кімната. Всі ці зони організовані по колу вздовж стіни, при цьому ванна захована за розсувними дверима (душова знаходиться в невеликій прибудові), ставши продовженням вбудованих шаф радіальної форми, розсувні двері та полиці яких зроблені на замовлення, як і всі меблі, встановлені впритул до закруглених стін.


У спальню на мезоніні можна потрапити ефектними гвинтовими сходами, які стали головною родзинкою житлового простору і доповненням до сталевих елементів дизайну. Спальня може похвалитися великим об’ємом, чудовим освітленням за рахунок світлового люка, вікна та частини відкритого простору, а також місткими вбудованими шафами, що забезпечують достатню кількість місць для зберігання. Стараннями розробника проекту вона є багатофункціональною зоною, оскільки легко перетворюється на повноцінний домашній кінотеатр завдяки великому екрану, що висувається, і схованому в шафі проектору.

Якщо говорити про дизайн інтер’єру основним оздоблювальним матеріалом і матеріалом з якого виготовляли фасадну частину вбудованих меблів стало натуральне дерево (переважно горіх). Саме воно допомогло створити більш теплу та домашню обстановку. А ось винахідливість автора проекту в максимальному використанні вертикального циліндричного простору зерносховища дозволили створити ілюзію великого обсягу. Цьому посприяли і щедре скління, і скляні двері, що розсуваються, які наповнили притулок архітектора сонячним світлом, заодно відкривши умиротворюючі види на облагороджену ділянку і буйну рослинність за ним.

На закінчення варто відзначити, що Брайан Кайзер виявив чудеса винахідливості в ефективному використанні простору, що дало можливість перетворити невеликий простір циліндричної форми на ідеальне місце відпочинку в умовах міста, де «можна ніжитися в оточенні дерев і грядок, але також можна побачити феєрверк на стадіоні» .
Продовжуючи тему пропонуємо заглянути у водонапірну, побудовану в стилі бруталізм, яку вміло перетворили на гостьовий будинок.
А ось пізнавальне відео нашого каналу:
Источник: novate.ru
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.