Коли ми вирушаємо до лісу за грибами, ми рідко замислюємося про те, що навіть найбільш звичні їстівні види можуть приховувати серйозну загрозу. Справа не в отруйних аналогах або помилках у ідентифікації — йдеться про зовсім інший тип небезпеки, який не можна побачити неозброєним оком, повідомляє Ukr.Media.
Виявляється, гриби можуть перетворюватися на справжні “токсичні губки”, накопичуючи радіоактивний цезій і важкі метали в концентраціях, що значно перевищують рівні забруднення навколишнього середовища. Це відбувається завдяки унікальній структурі грибниці та специфічному метаболізму грибів, які активно всмоктують різноманітні елементи з ґрунту.
Здатність грибів концентрувати небезпечні речовини вражає — рівень радіоактивного цезію в плодових тілах може перевищувати показники навіть у найбільш забруднених районах лісової підстилки у двадцять разів! Це пов’язано з тим, що грибниця розростається на великій площі і має можливість “збирати” токсичні елементи з величезної території.
Особливо цікавим є процес накопичення Цезію-137. Гриби активно поглинають калій як життєво важливий елемент, а оскільки іон радіоактивного цезію хімічно дуже схожий на іон калію, він потрапляє в клітини грибів через ті ж транспортні системи. По суті, гриб “помиляється”, приймаючи небезпечний цезій за корисний калій.
Не всі гриби мають однакову схильність до накопичення радіації. Справжніми лідерами у цьому сумнівному змаганні є маслюки, підосичники, підберезники, рижики та свинушки. Також активно накопичують радіоактивні елементи рожеві вовнянки, грузді та темні підгруздки. Це пояснюється тим, що їхня грибниця здебільшого розташована у верхніх шарах ґрунту, де концентрація радіонуклідів досягає найвищих значень.
Водночас є гриби, які можна вважати відносно безпечними. До них відносяться лисички, опеньки, дикі печериці, сироїжки, гливи. Ці види, як правило, накопичують Цезій-137 у значно менших кількостях. Також низький рівень накопичення спостерігається у грибів родини печерицевих та дощовиків, хоча вони все ж злегка поступаються найбезпечнішій групі.
Важливо усвідомлювати, що забруднення грибів може відбуватися навіть у регіонах, які здаються екологічно чистими. Небезпечні речовини переміщуються повітряними масами на великі відстані і осідають з дощами навіть у віддалених лісових масивах. Тому високий вміст токсичних елементів у грибах не завжди свідчить про локальні екологічні проблеми.
Особливу обережність слід виявляти з грибами, зібраними на перезволожених ділянках лісу, де вологість сприяє кращій доступності іонів для поглинання грибницею. Також варто бути обережними з першими грибами після тривалого посушливого періоду — перший дощ активно мобілізує речовини в ґрунті, що може призвести до більш інтенсивного накопичення токсинів.
Перезрілі гриби становлять додаткову небезпеку через підвищену концентрацію шкідливих речовин. Коли з грибів випаровується вода, а деякі компоненти розкладаються, концентрація потенційно небезпечних елементів зростає.
Категорично не рекомендується збирати гриби уздовж автомагістралей, у промислових зонах та в межах міст. Ці місця є постійними джерелами забруднення не лише радіонуклідами, а й важкими металами, викидами від транспорту та промисловості. Навіть якщо гриби виглядають здоровими та привабливими, вони можуть містити неприпустимо високі концентрації токсичних речовин.
Джерело: ukr.media
Коли ми вирушаємо до лісу за грибами, ми рідко замислюємося про те, що навіть найбільш звичні їстівні види можуть приховувати серйозну загрозу. Справа не в отруйних аналогах або помилках у ідентифікації — йдеться про зовсім інший тип небезпеки, який не можна побачити неозброєним оком, повідомляє Ukr.Media.
Виявляється, гриби можуть перетворюватися на справжні “токсичні губки”, накопичуючи радіоактивний цезій і важкі метали в концентраціях, що значно перевищують рівні забруднення навколишнього середовища. Це відбувається завдяки унікальній структурі грибниці та специфічному метаболізму грибів, які активно всмоктують різноманітні елементи з ґрунту.
Здатність грибів концентрувати небезпечні речовини вражає — рівень радіоактивного цезію в плодових тілах може перевищувати показники навіть у найбільш забруднених районах лісової підстилки у двадцять разів! Це пов’язано з тим, що грибниця розростається на великій площі і має можливість “збирати” токсичні елементи з величезної території.
Особливо цікавим є процес накопичення Цезію-137. Гриби активно поглинають калій як життєво важливий елемент, а оскільки іон радіоактивного цезію хімічно дуже схожий на іон калію, він потрапляє в клітини грибів через ті ж транспортні системи. По суті, гриб “помиляється”, приймаючи небезпечний цезій за корисний калій.
Не всі гриби мають однакову схильність до накопичення радіації. Справжніми лідерами у цьому сумнівному змаганні є маслюки, підосичники, підберезники, рижики та свинушки. Також активно накопичують радіоактивні елементи рожеві вовнянки, грузді та темні підгруздки. Це пояснюється тим, що їхня грибниця здебільшого розташована у верхніх шарах ґрунту, де концентрація радіонуклідів досягає найвищих значень.
Водночас є гриби, які можна вважати відносно безпечними. До них відносяться лисички, опеньки, дикі печериці, сироїжки, гливи. Ці види, як правило, накопичують Цезій-137 у значно менших кількостях. Також низький рівень накопичення спостерігається у грибів родини печерицевих та дощовиків, хоча вони все ж злегка поступаються найбезпечнішій групі.
Важливо усвідомлювати, що забруднення грибів може відбуватися навіть у регіонах, які здаються екологічно чистими. Небезпечні речовини переміщуються повітряними масами на великі відстані і осідають з дощами навіть у віддалених лісових масивах. Тому високий вміст токсичних елементів у грибах не завжди свідчить про локальні екологічні проблеми.
Особливу обережність слід виявляти з грибами, зібраними на перезволожених ділянках лісу, де вологість сприяє кращій доступності іонів для поглинання грибницею. Також варто бути обережними з першими грибами після тривалого посушливого періоду — перший дощ активно мобілізує речовини в ґрунті, що може призвести до більш інтенсивного накопичення токсинів.
Перезрілі гриби становлять додаткову небезпеку через підвищену концентрацію шкідливих речовин. Коли з грибів випаровується вода, а деякі компоненти розкладаються, концентрація потенційно небезпечних елементів зростає.
Категорично не рекомендується збирати гриби уздовж автомагістралей, у промислових зонах та в межах міст. Ці місця є постійними джерелами забруднення не лише радіонуклідами, а й важкими металами, викидами від транспорту та промисловості. Навіть якщо гриби виглядають здоровими та привабливими, вони можуть містити неприпустимо високі концентрації токсичних речовин.
Джерело: ukr.media
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *