Одного разу я спитав у свого діда, чому одеколон має назву “Потрійний”, на що він з наївним виразом відповів: “Це щоб на трьох!”, повідомляє Ukr.Media.
У ті часи використання одеколону не за призначенням було досить поширеним явищем, і, чесно кажучи, навіть мій дід не раз допускав такий гріх.
Але повернемося до одеколону. Насправді, вживати його всередину абсолютно не слід, і назва ніяк не пов’язана з процесом пиття на трьох. Більше того, цей “радянський” одеколон насправді не є радянським, і це зовсім не засіб для створення приємного аромату!
Міф перший: “Потрійний одеколон — це виключно радянське творіння”
Так, в певному сенсі цей одеколон є символом епохи СРСР, подібно до господарського мила або молока в пірамідках, як ситро чи шпроти в олії, адже на кожному туалетному столику стояв потрійний одеколон. Але насправді цей продукт з’явився і здобув популярність значно раніше, ніж виник Радянський Союз.
Одеколон вперше з’явився в 18 столітті в Іспанії, але найбільшу популярність йому принесли німецькі купці, які продавали його по всій Європі. «О де Колон» французькою означає вода з Кельна, а Кельн на той час був центром парфумерного виробництва.
Міф другий: “Чому він називається Потрійний?”
У чому полягає міф — описано вище, начебто через міркування на трьох. Також в інтернеті можна знайти кілька інших версій, що об’єм флакона потрійного одеколону становить 1/3 від півлітрової пляшки, або що потрійний вказує на рівень концентрації продукту.
“Кельнська вода”, тобто одеколон (eau de Cologne), і тоді, і сьогодні — 4-6% подвійний одеколон (так-так, такий дійсно був!) — сучасна туалетна вода (eau de toilette) — 7-12% потрійний одеколон — парфумерна вода (духи), eau de parfum — 12-20% одеколон №4 (екстракт) — концентровані духи (parfum) — більше 20% подвійний-потрійний і так далі.
Це концентрація, отже, по суті, потрійний одеколон — це духи для чоловіків.
А насправді “Потрійним” його почали називати значно раніше, ніж з’явився СРСР. І причина цього в тому, що основний аромат складався з трьох цитрусових олій: апельсина, лимона і бергамоту. І так, тоді також існували і подвійні одеколони, і ще вищого ґатунку — четверні.
Міф третій: “Призначення”
Тут є два варіанти — надавати приємний аромат своєму власнику (з приводу переваги багато хто б міг посперечатися), або вживати його всередину.
І обидва ці варіанти є хибними.
Справа в тому, що “Потрійний” відноситься до категорії гігієнічних засобів. Його призначення полягало в очищенні та дезінфекції шкіри. Найкраще його використання — це лосьйон після гоління, адже саме в цій ролі він працював найефективніше. А ось ароматизувати себе ним і йти на побачення виробник одеколону не передбачав.
Крім того, спочатку “потрійний” одеколон був певною мірою лікувальним засобом, який допомагав при радикуліті і простудах, використовуючи як розтирання. Тож наші бабусі, які натирали нас “Потрійним” при будь-яких симптомах, мали абсолютно рацію — саме для цього його і створили колись.
Джерело: ukr.media
Одного разу я спитав у свого діда, чому одеколон має назву “Потрійний”, на що він з наївним виразом відповів: “Це щоб на трьох!”, повідомляє Ukr.Media.
У ті часи використання одеколону не за призначенням було досить поширеним явищем, і, чесно кажучи, навіть мій дід не раз допускав такий гріх.
Але повернемося до одеколону. Насправді, вживати його всередину абсолютно не слід, і назва ніяк не пов’язана з процесом пиття на трьох. Більше того, цей “радянський” одеколон насправді не є радянським, і це зовсім не засіб для створення приємного аромату!
Міф перший: “Потрійний одеколон — це виключно радянське творіння”
Так, в певному сенсі цей одеколон є символом епохи СРСР, подібно до господарського мила або молока в пірамідках, як ситро чи шпроти в олії, адже на кожному туалетному столику стояв потрійний одеколон. Але насправді цей продукт з’явився і здобув популярність значно раніше, ніж виник Радянський Союз.
Одеколон вперше з’явився в 18 столітті в Іспанії, але найбільшу популярність йому принесли німецькі купці, які продавали його по всій Європі. «О де Колон» французькою означає вода з Кельна, а Кельн на той час був центром парфумерного виробництва.
Міф другий: “Чому він називається Потрійний?”
У чому полягає міф — описано вище, начебто через міркування на трьох. Також в інтернеті можна знайти кілька інших версій, що об’єм флакона потрійного одеколону становить 1/3 від півлітрової пляшки, або що потрійний вказує на рівень концентрації продукту.
“Кельнська вода”, тобто одеколон (eau de Cologne), і тоді, і сьогодні — 4-6% подвійний одеколон (так-так, такий дійсно був!) — сучасна туалетна вода (eau de toilette) — 7-12% потрійний одеколон — парфумерна вода (духи), eau de parfum — 12-20% одеколон №4 (екстракт) — концентровані духи (parfum) — більше 20% подвійний-потрійний і так далі.
Це концентрація, отже, по суті, потрійний одеколон — це духи для чоловіків.
А насправді “Потрійним” його почали називати значно раніше, ніж з’явився СРСР. І причина цього в тому, що основний аромат складався з трьох цитрусових олій: апельсина, лимона і бергамоту. І так, тоді також існували і подвійні одеколони, і ще вищого ґатунку — четверні.
Міф третій: “Призначення”
Тут є два варіанти — надавати приємний аромат своєму власнику (з приводу переваги багато хто б міг посперечатися), або вживати його всередину.
І обидва ці варіанти є хибними.
Справа в тому, що “Потрійний” відноситься до категорії гігієнічних засобів. Його призначення полягало в очищенні та дезінфекції шкіри. Найкраще його використання — це лосьйон після гоління, адже саме в цій ролі він працював найефективніше. А ось ароматизувати себе ним і йти на побачення виробник одеколону не передбачав.
Крім того, спочатку “потрійний” одеколон був певною мірою лікувальним засобом, який допомагав при радикуліті і простудах, використовуючи як розтирання. Тож наші бабусі, які натирали нас “Потрійним” при будь-яких симптомах, мали абсолютно рацію — саме для цього його і створили колись.
Джерело: ukr.media
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *