Чи виглядає морква в кінці червня здоровою? Не поспішайте з висновками, попереджає Ukr.Media.
Її найбільший ворог наразі не під землею і не на листках, а в небесах.
Це сонце. Гарячі, висушуючі промені в кінці червня є справжнім лихом для ніжних коренеплодів. Прямі, палючі промені не лише нагрівають ґрунт, а й викликають стрес у самій рослині, що призводить до надмірного випаровування вологи через листя (транспірації).
Ґрунт сильно прогрівається, верхній шар швидко покривається запорошеною кіркою. Ця кірка є смертельною пасткою. Вона утворюється особливо швидко на важких, глинистих ґрунтах після поливу або дощу. Кірка не тільки «запечатує» поверхню, але й посилює випаровування вологи з нижніх шарів ґрунту через капілярний ефект (підтягує воду вгору до поверхні, де вона випаровується). Розпушування (як альтернатива мульчі) слід проводити наступного дня після поливу/дощу, коли ґрунт трохи підсох, але ще не став «бетоном».
Вона не дозволяє пробитися маленьким паросткам, якщо ви сіяли пізно. Для молодої моркви кірка — це задуха. Коріння не отримує повітря, йому бракує вологи навіть після поливу, вода просто стікає або миттєво випаровується. Коріння рослин, подібно до нас, дихає. Воно потребує кисню для засвоєння живильних речовин з ґрунту та активного росту. Щільна кірка та ущільнений ґрунт блокують доступ повітря, що призводить не лише до зупинки росту, але й робить рослину більш вразливою до кореневих гнилей та захворювань. Це схоже на те, як утримувати ніс і рот під водою — довго не протримаєшся, і процес живлення не відбувається ефективно.
Другою загрозою червня є посуха. Нестача вологи в період активного росту бадилля і початку формування коренеплоду — це катастрофа. Морква реагує не найкращим чином: коренеплід стає грубим, дерев’янистим, втрачає соковитість, може почати гілкуватися в пошуках вологи. З’являється гіркота. Гілкування коренеплоду — це пряма ознака стресу рослини, спроба знайти воду в ширшому, але поверхневому шарі ґрунту, замість того щоб рости глибше. Гіркота ж часто пов’язана не лише з тривалою посухою, а й з нерівномірним зволоженням (наприклад, тривала посуха, а потім рясний полив). Різкі коливання вологості змушують моркву виробляти захисні сполуки (ізокумарини), які надають гіркого смаку. Стабільна, хоч і не надмірна, вологість — запорука солодкості та правильної форми.
Шкідники? Листоблішка або морквяна муха можуть бути проблемою, але без вирішення двох основних загроз — спеки і сухості — боротьба з комахами буде безрезультатною. Рослина ослаблена, її захисні сили на нулі. Здорова морква, що отримує достатньо вологи та повітря, має міцніші клітинні стінки та добре розвинену кореневу систему. Така рослина здатна виробляти власні захисні сполуки, які роблять її менш привабливою для багатьох шкідників. Слабкі, стресовані рослини, навпаки, виділяють специфічні аромати, що притягують шкідників. Додатково, поруч з морквою можна висадити цибулю або часник, або розкласти бадилля томатів — їхній запах відлякує морквяну муху як профілактичний захід.
Що робити? Мульчування. Тонкий шар скошеної трави, компосту або навіть просто розпушування після кожного поливу або дощу допоможе врятувати ситуацію. Мульча збереже цінну вологу, охолодить ґрунт, не дозволить утворитися згубній кірці. Використовуйте саме тонкий шар мульчі (1-3 см), особливо для молодих сходів, щоб не заглушити їх і не створити умови для розвитку грибків.
Полив — глибокий і рідкісний, що просочує землю на 15-20 см, а не поверхневе обприскування. Після поливу зачекайте кілька годин (щоб вода розподілилася), а потім обережно копніть або вставте тонку паличку/металевий прут у ґрунт поруч із грядкою. Земля має бути вологою на вказану глибину (15-20 см). Частота поливу залежить від погоди та типу ґрунту (на піщаних ґрунтах частіше, на глиняних рідше), але принцип
Джерело: ukr.media
Чи виглядає морква в кінці червня здоровою? Не поспішайте з висновками, попереджає Ukr.Media.
Її найбільший ворог наразі не під землею і не на листках, а в небесах.
Це сонце. Гарячі, висушуючі промені в кінці червня є справжнім лихом для ніжних коренеплодів. Прямі, палючі промені не лише нагрівають ґрунт, а й викликають стрес у самій рослині, що призводить до надмірного випаровування вологи через листя (транспірації).
Ґрунт сильно прогрівається, верхній шар швидко покривається запорошеною кіркою. Ця кірка є смертельною пасткою. Вона утворюється особливо швидко на важких, глинистих ґрунтах після поливу або дощу. Кірка не тільки «запечатує» поверхню, але й посилює випаровування вологи з нижніх шарів ґрунту через капілярний ефект (підтягує воду вгору до поверхні, де вона випаровується). Розпушування (як альтернатива мульчі) слід проводити наступного дня після поливу/дощу, коли ґрунт трохи підсох, але ще не став «бетоном».
Вона не дозволяє пробитися маленьким паросткам, якщо ви сіяли пізно. Для молодої моркви кірка — це задуха. Коріння не отримує повітря, йому бракує вологи навіть після поливу, вода просто стікає або миттєво випаровується. Коріння рослин, подібно до нас, дихає. Воно потребує кисню для засвоєння живильних речовин з ґрунту та активного росту. Щільна кірка та ущільнений ґрунт блокують доступ повітря, що призводить не лише до зупинки росту, але й робить рослину більш вразливою до кореневих гнилей та захворювань. Це схоже на те, як утримувати ніс і рот під водою — довго не протримаєшся, і процес живлення не відбувається ефективно.
Другою загрозою червня є посуха. Нестача вологи в період активного росту бадилля і початку формування коренеплоду — це катастрофа. Морква реагує не найкращим чином: коренеплід стає грубим, дерев’янистим, втрачає соковитість, може почати гілкуватися в пошуках вологи. З’являється гіркота. Гілкування коренеплоду — це пряма ознака стресу рослини, спроба знайти воду в ширшому, але поверхневому шарі ґрунту, замість того щоб рости глибше. Гіркота ж часто пов’язана не лише з тривалою посухою, а й з нерівномірним зволоженням (наприклад, тривала посуха, а потім рясний полив). Різкі коливання вологості змушують моркву виробляти захисні сполуки (ізокумарини), які надають гіркого смаку. Стабільна, хоч і не надмірна, вологість — запорука солодкості та правильної форми.
Шкідники? Листоблішка або морквяна муха можуть бути проблемою, але без вирішення двох основних загроз — спеки і сухості — боротьба з комахами буде безрезультатною. Рослина ослаблена, її захисні сили на нулі. Здорова морква, що отримує достатньо вологи та повітря, має міцніші клітинні стінки та добре розвинену кореневу систему. Така рослина здатна виробляти власні захисні сполуки, які роблять її менш привабливою для багатьох шкідників. Слабкі, стресовані рослини, навпаки, виділяють специфічні аромати, що притягують шкідників. Додатково, поруч з морквою можна висадити цибулю або часник, або розкласти бадилля томатів — їхній запах відлякує морквяну муху як профілактичний захід.
Що робити? Мульчування. Тонкий шар скошеної трави, компосту або навіть просто розпушування після кожного поливу або дощу допоможе врятувати ситуацію. Мульча збереже цінну вологу, охолодить ґрунт, не дозволить утворитися згубній кірці. Використовуйте саме тонкий шар мульчі (1-3 см), особливо для молодих сходів, щоб не заглушити їх і не створити умови для розвитку грибків.
Полив — глибокий і рідкісний, що просочує землю на 15-20 см, а не поверхневе обприскування. Після поливу зачекайте кілька годин (щоб вода розподілилася), а потім обережно копніть або вставте тонку паличку/металевий прут у ґрунт поруч із грядкою. Земля має бути вологою на вказану глибину (15-20 см). Частота поливу залежить від погоди та типу ґрунту (на піщаних ґрунтах частіше, на глиняних рідше), але принцип
Джерело: ukr.media
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *