Багато людей, напевно, звертали увагу на те, що в США використовують не звичну для нас шкалу Цельсія для вимірювання температури, а шкалу Фаренгейта. Це легко помітити, спостерігаючи за автомобілями чи дивлячись американські фільми. Але чому так сталося, розповідає Ukr.Media.
Справа в тому, що в 1724 році німецький учений Даніель Габріель Фаренгейт став першим у світі, хто виготовив два термометри, що показували однакову температуру. Однак він не захотів використовувати температурну шкалу Ньютона, створену за деякі роки до цього, оскільки вважав її недосконалою. Отже, йому нічого не залишалося, як розробити свою власну шкалу, яку він назвав на честь себе.
Градуси Фаренгейта
Не знаю, скільки часу він витратив на роздуми, але за нуль він чомусь обрав температуру соляного розчину, що складається з води, льоду і нашатирю (-17.8°C). На перший погляд може здатися, що Фаренгейт обрав цю температуру випадково. Але насправді ні. Він вирішив, що нуль потрібно встановити на основі найнижчої температури суворої зими 1709 року, зафіксованої у його рідному місті (він жив у німецькому Данцигу).
Іншою ключовою точкою на шкалі Фаренгейта стала температура людського тіла. Спочатку він позначив її 24° за кількістю годин у добі. Але зрозумівши, що таке позначення занадто велике, Фаренгейт вирішив поділити їх на чверті, в результаті чого температура людського тіла стала дорівнювати 24 x 4 = 96°F. Ці дві позначки стали основою для поділу шкали на градуси. Продовжуючи шкалу, Фаренгейт виявив, що температура кипіння води в нормальних умовах дорівнює 212°, а температура замерзання води — +32°F.
Тепер відповідаю на цілком логічне запитання — чому Фаренгейт не взяв за основні відліки температури замерзання і кипіння води, як це зробили Цельсій і Ньютон. Йому здавалося, що це невірно, оскільки температури замерзання і кипіння води не завжди залишаються однаковими і залежать як від складу води, так і від зовнішніх чинників, таких як тиск і висота над рівнем моря.
Нормальна температура тіла людини в цьому відношенні здавалася йому набагато надійнішою та стабільнішою. Що стосується нульової точки, то, мабуть, Даніель Габріель Фаренгейт просто ніколи не відвідував Антарктиду, тому вважав, що холодніше, ніж його рідний Данциг, бути не може.
Отже, коли Фаренгейт зміг створити два термометри, які давали однакові показники, усі були так вражені та захоплені, що невідкладно запросили його до Королівського товариства, і його шкала почала активно використовуватися. Звичайно, вона використовувалася не лише в туманному Альбіоні, але й у численних британських колоніях, включаючи Північну Америку, а згодом і в багатьох інших країнах.
Градуси Цельсія
У 1742 році шведський астроном і метеоролог Андерс Цельсій винайшов іншу шкалу, в якій дві основні точки позначали температуру замерзання та кипіння води. Спочатку Цельсій позначив температуру кипіння за нуль, а температуру замерзання — за 100°, але згодом шкалу перевернули і привели до звичного нам вигляду.
Поступово країни почали переходити на шкалу Цельсія (вона, до речі, стала називатися так тільки з 1948 року), а до цього її називали “шведською” або “стоградусною”. І навіть Англія, яка довго опиралася, перейшла на Цельсій у 1965 році, а також прийняла всю метричну систему з метрами і кілометрами замість миль.
Зі шкалою Цельсія також є певні проблеми, тому в Міжнародній системі вимірювань температура вимірюється не в Цельсіях, а в Кельвінах. 0°К — це абсолютний нуль, температура, при якій молекули перестають рухатися, життя зупиняється. 0°К = -273.15°C = -459.67°F.
У США також була спроба перейти на Цельсії та кілометри. У 1975 році вони навіть прийняли закон, згідно з яким країна мала почати перехід на метричну систему. Але нічого не вийшло, оскільки звичайні американці, які вже звикли до Фаренгейтів і миль, виступили
Джерело: ukr.media
Багато людей, напевно, звертали увагу на те, що в США використовують не звичну для нас шкалу Цельсія для вимірювання температури, а шкалу Фаренгейта. Це легко помітити, спостерігаючи за автомобілями чи дивлячись американські фільми. Але чому так сталося, розповідає Ukr.Media.
Справа в тому, що в 1724 році німецький учений Даніель Габріель Фаренгейт став першим у світі, хто виготовив два термометри, що показували однакову температуру. Однак він не захотів використовувати температурну шкалу Ньютона, створену за деякі роки до цього, оскільки вважав її недосконалою. Отже, йому нічого не залишалося, як розробити свою власну шкалу, яку він назвав на честь себе.
Градуси Фаренгейта
Не знаю, скільки часу він витратив на роздуми, але за нуль він чомусь обрав температуру соляного розчину, що складається з води, льоду і нашатирю (-17.8°C). На перший погляд може здатися, що Фаренгейт обрав цю температуру випадково. Але насправді ні. Він вирішив, що нуль потрібно встановити на основі найнижчої температури суворої зими 1709 року, зафіксованої у його рідному місті (він жив у німецькому Данцигу).
Іншою ключовою точкою на шкалі Фаренгейта стала температура людського тіла. Спочатку він позначив її 24° за кількістю годин у добі. Але зрозумівши, що таке позначення занадто велике, Фаренгейт вирішив поділити їх на чверті, в результаті чого температура людського тіла стала дорівнювати 24 x 4 = 96°F. Ці дві позначки стали основою для поділу шкали на градуси. Продовжуючи шкалу, Фаренгейт виявив, що температура кипіння води в нормальних умовах дорівнює 212°, а температура замерзання води — +32°F.
Тепер відповідаю на цілком логічне запитання — чому Фаренгейт не взяв за основні відліки температури замерзання і кипіння води, як це зробили Цельсій і Ньютон. Йому здавалося, що це невірно, оскільки температури замерзання і кипіння води не завжди залишаються однаковими і залежать як від складу води, так і від зовнішніх чинників, таких як тиск і висота над рівнем моря.
Нормальна температура тіла людини в цьому відношенні здавалася йому набагато надійнішою та стабільнішою. Що стосується нульової точки, то, мабуть, Даніель Габріель Фаренгейт просто ніколи не відвідував Антарктиду, тому вважав, що холодніше, ніж його рідний Данциг, бути не може.
Отже, коли Фаренгейт зміг створити два термометри, які давали однакові показники, усі були так вражені та захоплені, що невідкладно запросили його до Королівського товариства, і його шкала почала активно використовуватися. Звичайно, вона використовувалася не лише в туманному Альбіоні, але й у численних британських колоніях, включаючи Північну Америку, а згодом і в багатьох інших країнах.
Градуси Цельсія
У 1742 році шведський астроном і метеоролог Андерс Цельсій винайшов іншу шкалу, в якій дві основні точки позначали температуру замерзання та кипіння води. Спочатку Цельсій позначив температуру кипіння за нуль, а температуру замерзання — за 100°, але згодом шкалу перевернули і привели до звичного нам вигляду.
Поступово країни почали переходити на шкалу Цельсія (вона, до речі, стала називатися так тільки з 1948 року), а до цього її називали “шведською” або “стоградусною”. І навіть Англія, яка довго опиралася, перейшла на Цельсій у 1965 році, а також прийняла всю метричну систему з метрами і кілометрами замість миль.
Зі шкалою Цельсія також є певні проблеми, тому в Міжнародній системі вимірювань температура вимірюється не в Цельсіях, а в Кельвінах. 0°К — це абсолютний нуль, температура, при якій молекули перестають рухатися, життя зупиняється. 0°К = -273.15°C = -459.67°F.
У США також була спроба перейти на Цельсії та кілометри. У 1975 році вони навіть прийняли закон, згідно з яким країна мала почати перехід на метричну систему. Але нічого не вийшло, оскільки звичайні американці, які вже звикли до Фаренгейтів і миль, виступили
Джерело: ukr.media
Градуси Фаренгейта
Не знаю, скільки часу він витратив на роздуми, але за нуль він чомусь обрав температуру соляного розчину, що складається з води, льоду і нашатирю (-17.8°C). На перший погляд може здатися, що Фаренгейт обрав цю температуру випадково. Але насправді ні. Він вирішив, що нуль потрібно встановити на основі найнижчої температури суворої зими 1709 року, зафіксованої у його рідному місті (він жив у німецькому Данцигу).
Іншою ключовою точкою на шкалі Фаренгейта стала температура людського тіла. Спочатку він позначив її 24° за кількістю годин у добі. Але зрозумівши, що таке позначення занадто велике, Фаренгейт вирішив поділити їх на чверті, в результаті чого температура людського тіла стала дорівнювати 24 x 4 = 96°F. Ці дві позначки стали основою для поділу шкали на градуси. Продовжуючи шкалу, Фаренгейт виявив, що температура кипіння води в нормальних умовах дорівнює 212°, а температура замерзання води — +32°F.
Тепер відповідаю на цілком логічне запитання — чому Фаренгейт не взяв за основні відліки температури замерзання і кипіння води, як це зробили Цельсій і Ньютон. Йому здавалося, що це невірно, оскільки температури замерзання і кипіння води не завжди залишаються однаковими і залежать як від складу води, так і від зовнішніх чинників, таких як тиск і висота над рівнем моря.
Нормальна температура тіла людини в цьому відношенні здавалася йому набагато надійнішою та стабільнішою. Що стосується нульової точки, то, мабуть, Даніель Габріель Фаренгейт просто ніколи не відвідував Антарктиду, тому вважав, що холодніше, ніж його рідний Данциг, бути не може.
Отже, коли Фаренгейт зміг створити два термометри, які давали однакові показники, усі були так вражені та захоплені, що невідкладно запросили його до Королівського товариства, і його шкала почала активно використовуватися. Звичайно, вона використовувалася не лише в туманному Альбіоні, але й у численних британських колоніях, включаючи Північну Америку, а згодом і в багатьох інших країнах.
Градуси Цельсія
У 1742 році шведський астроном і метеоролог Андерс Цельсій винайшов іншу шкалу, в якій дві основні точки позначали температуру замерзання та кипіння води. Спочатку Цельсій позначив температуру кипіння за нуль, а температуру замерзання — за 100°, але згодом шкалу перевернули і привели до звичного нам вигляду.
Поступово країни почали переходити на шкалу Цельсія (вона, до речі, стала називатися так тільки з 1948 року), а до цього її називали “шведською” або “стоградусною”. І навіть Англія, яка довго опиралася, перейшла на Цельсій у 1965 році, а також прийняла всю метричну систему з метрами і кілометрами замість миль.
Зі шкалою Цельсія також є певні проблеми, тому в Міжнародній системі вимірювань температура вимірюється не в Цельсіях, а в Кельвінах. 0°К — це абсолютний нуль, температура, при якій молекули перестають рухатися, життя зупиняється. 0°К = -273.15°C = -459.67°F.
У США також була спроба перейти на Цельсії та кілометри. У 1975 році вони навіть прийняли закон, згідно з яким країна мала почати перехід на метричну систему. Але нічого не вийшло, оскільки звичайні американці, які вже звикли до Фаренгейтів і миль, виступили
Джерело: ukr.media
Градуси Цельсія
У 1742 році шведський астроном і метеоролог Андерс Цельсій винайшов іншу шкалу, в якій дві основні точки позначали температуру замерзання та кипіння води. Спочатку Цельсій позначив температуру кипіння за нуль, а температуру замерзання — за 100°, але згодом шкалу перевернули і привели до звичного нам вигляду.
Поступово країни почали переходити на шкалу Цельсія (вона, до речі, стала називатися так тільки з 1948 року), а до цього її називали “шведською” або “стоградусною”. І навіть Англія, яка довго опиралася, перейшла на Цельсій у 1965 році, а також прийняла всю метричну систему з метрами і кілометрами замість миль.
Зі шкалою Цельсія також є певні проблеми, тому в Міжнародній системі вимірювань температура вимірюється не в Цельсіях, а в Кельвінах. 0°К — це абсолютний нуль, температура, при якій молекули перестають рухатися, життя зупиняється. 0°К = -273.15°C = -459.67°F.
У США також була спроба перейти на Цельсії та кілометри. У 1975 році вони навіть прийняли закон, згідно з яким країна мала почати перехід на метричну систему. Але нічого не вийшло, оскільки звичайні американці, які вже звикли до Фаренгейтів і миль, виступили
Джерело: ukr.media
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *