Для багатьох з нас ранкове пробудження — це справжня катастрофа, і нове дослідження швейцарських науковців дає пояснення цьому явищу. Виявляється, перехід від сну до активного стану набагато складніший, ніж ми уявляли, а момент, коли людина прокидається, має значний вплив на її самопочуття вранці.
Ми вже давно знаємо, що сон має циклічну природу та складається з різних стадій: в перших двох стадіях ми спимо легким сном, і нас легко розбудити, тоді як прокидатися на найглибшому рівні сну найважче. Протягом ночі ми циклічно проходимо ці стадії, а наш мозок у цей час переживає вражаючі зміни. Мозкові хвилі, що представляють собою стійкі альфа-ритми, переходять у тета-ритм, пов’язаний із формуванням пам’яті, який періодично переривається раптовими сплесками нейронної активності.
Цю інформацію ми отримали завдяки електроенцефалографії, однак швейцарська команда науковців вирішила дослідити, як саме ми прокидаємося, вийшовши з цього циклу, за допомогою ЕЕГ. Автори зазначають, що пробудження — це організована хвиля активації, яка рухається від передньої частини мозку до задньої. Дослідники прийшли до цього висновку, проаналізувавши понад 1000 випадків пробудження — як спонтанних, так і тих, що були викликані будильником, у 20 учасників, кожен з яких носив на голові 256 датчиків ЕЕГ.
Перехід від сну до неспання, очевидно, починається в передній частині мозку, в зонах, пов’язаних із виконавчими функціями та ухваленням рішень. Потім неспання поширюється у зворотному напрямку, зрештою досягаючи області в задній частині мозку, що відповідає за зір. Ця прогресія показує, як сигнали з підкіркових центрів збудження досягають кори головного мозку під час фази швидкого сну.
Проте пробудження з фази повільного сну є більш поступовим процесом, і воно включає додатковий етап: неспання починається повільно в центральному “вузлі” мозку. Тому існує явна закономірність у тому, наскільки добре себе почуває людина, залежно від способу та часу пробудження. Ці повільні хвилі є причиною того, чому ми іноді відчуваємо сонливість у перші години після пробудження. Команда сподівається, що це відкриття допоможе передбачити сонливість у людей з апное або контролювати судоми, пов’язані зі сном.
Джерело: ukr.media
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *