Прості правила, щоб не стати тягарем у старості
Старість не повинна бути сумною та самотньою. Це час, який може і повинен стати періодом нових можливостей, захоплюючих хобі та теплих відносин з близькими, повідомляє Ukr.Media.
Ми пропонуємо п’ять простих принципів, які допоможуть підтримувати активність розуму і залишатися цікавою особистістю для оточуючих. Ці принципи ґрунтуються на розумінні того, що наш мозок є не лише органом, а й гнучким інструментом, який потрібно правильно використовувати у будь-якому віці.
Продовжуйте навчатися
Чи знали ви, що мозок, як м’яз, може атрофуватися, якщо його не тренувати? Людина може роками залишатися в ліжку, але коли вирішить встати, виявиться, що вже не може ходити. Так само і з мозком: ми можемо дивитися телевізійні шоу, короткі відео, жарти і не помітити, як перестаємо мислити.
Раніше ми читали книги, розгадували сканворди, обговорювали цікаві ідеї з друзями, а сьогодні наше життя перетворюється на інтелектуальну лінь. Це особливо помітно в похилому віці, коли труднощі, пов’язані з навчанням і роботою, закінчуються, а деменція та інші вікові проблеми з’являються.
Що робити? Потрібно залишатися відкритими до нової інформації навіть у старості. Спробуйте те, що дається важко. Хоча б навчіться користуватися телефоном або інтернетом. Якщо ж техніка вам не близька, читайте книги, які раніше не читали. Спробуйте нове хобі, наповнюйте свій мозок новими знаннями.
Пам’ятайте, що похилий вік — це не привід здаватися. Це можливість присвятити час собі, адже діти і онуки вже виросли, а замість роботи можна насолоджуватися відпочинком на пенсії.
Не живіть спогадами
Проживши довге життя, важко не порівнювати минуле із теперішнім. Здається, що раніше все було краще: їжа смачніша, люди добріші, а дружба міцніша. І в цьому ви будете одночасно праві й неправі, адже люди не стали гіршими, вони просто змінилися.
Так, для вас раніше могло бути краще, але діти й онуки живуть з іншими цінностями, навіть у іншому ритмі, і нехай на нашу думку це може бути неправильним. Проте, наші переконання не приймуть онуки, як би ми не критикували їхні погляди.
Щоб не віддалятися і не сваритися з онуками, краще запитайте їх, чим їх приваблює телефон. Можливо, вони не просто «тикають в екран», а вивчають щось нове. Адже в телефоні можна навчатися, читати, заробляти гроші, навіть якщо вони грають у ігри або дивляться відео.
Те, що нам здається помилковим, для них є частиною життя. І поки ми не готові прийняти їхній світ, вони не приймуть нас. Світ стрімко мчить у майбутнє, як машина. І якщо ви хочете продовжувати їхати разом з близькими, не можна постійно дивитися в дзеркало заднього виду.
Не вимагайте уваги, а створюйте її
На що скаржаться онуки? Що літні люди «висмоктують» їхню енергію. Замість розмов — скарги на здоров’я, країну, оточення, сусідів. Постійні образи на брак уваги.
Я вас розумію, адже неприємно, коли ви віддаєте себе дітям, онукам, а вони не дякують. Але онуки не усвідомлюють цього. Вони зайняті своїм життям і не замислюються про важливі речі. Їх мета — отримати задоволення тут і зараз, а дзвінки бабусям сприймаються як тяжка праця.
Проте є бабусі і дідусі, яким онуки раді дзвонити. З ким вони хочуть бачитися. Це ті, хто не вимагає уваги, а зацікавлює. Наприклад, розповідають цікаві історії, підтримують, надихають. Іноді навіть пригощають смачними стравами.
Уявіть, що ви вчитель у школі з однією дитиною. Якщо ви будете вимагати від неї вчитися, вона буде опиратися. Тому потрібно показати їй, що навчання — це цікаво. Так само і з онуком. Покажіть йому, що ваше життя захоплююче і що вам є чим поділитися.
Не бійтеся просити про допомогу, але не зловживайте нею
Коли ми починаємо жертвувати собою заради всіх, це може призвести до того, що почнуть користуватися нашою добротою. Без вд
Джерело: ukr.media
