Чому зник японський бренд Sanyo і що з ним зараз
У минулому Sanyo була надзвичайно популярною маркою в масовому сегменті, стояла на одному рівні з такими гігантами, як Sony та Sharp. Вона виробляла, здавалося б, усе — від музичних плеєрів і магнітофонів до телевізорів, акумуляторів і сонячних панелей. Але чому ж бренд раптово зник? Як компанія перетворилася з невеликого заводу на технологічного гіганта і чому зазнала краху, розповідає Ukr.Media.
З чого все почалося?
Історія Sanyo почалася в тіні Matsushita Electric — компанії, яка згодом стала Panasonic. Засновником був Коносуке Мацусіта, інженер і підприємець, який здобув популярність у 1920-х роках завдяки велосипедним ліхтарям. Ці надійні та довговічні ліхтарі розпродавалися мільйонними партіями по всьому світу. До 1947 року Matsushita Electric пережила війну і залишилася важливим гравцем у сфері побутової техніки. Кажуть, що американська влада, побоюючись її впливу, пропонувала Коносуке розділити компанію, але, можливо, він вирішив дати можливість новому бренду.
Таким чином, з’явилася Sanyo — її назва перекладається як “Три океани”, що символізує мрію про глобальний масштаб. На чолі компанії став Тосіо Іуе, шурин Коносуке: його сестра Мумено була дружиною Мацусіти з 1915 року, а сам Тосіо з 14 років, з 1917-го, працював у сімейній майстерні. Пізніше він одружився з молодшою сестрою Коносуке, ще більше зв’язавши себе з Matsushita. У 1947 році Коносуке передав йому завод в Осаці, і Sanyo почала свій шлях з тих самих ліхтарів. До 1949 року компанія експортувала 100 тисяч комплектів на рік, а 1 квітня 1950 року стала SANYO Electric Co., Ltd.
У 1952 році Sanyo зробила наступний крок: перший в Японії пластиковий радіоприймач і пральна машина активаторного типу принесли їй популярність.
Поки американці звикали до цих новинок, японці лише відкривали для себе зручності електроніки. До середини 1950-х Sanyo заполонила ринок телевізорами, прасками, вентиляторами, пилососами, стереомагнітофонами, а експорт в США — через розібрані радіоприймачі — став її візитною карткою.
Розквіт Sanyo
У 1960-ті роки Sanyo процвітала. Економічне зростання після Корейської війни стало поштовхом для компанії. У 1961 році була відкрита фабрика в Гонконзі, а в 1962 році з’явилися нікель-кадмієві акумулятори Cadnica — основа для бритв і плеєрів.
У США техніка Sanyo продавалася навіть під брендом RCA, а магнітофон MR-100 в середині 1960-х став одним із найпопулярніших у світі.
Проте компанія практично не створювала власні інноваційні продукти. Вона покращувала чужі популярні технології, усувала недоліки та швидко виходила на ринок.
До 1970-х, після смерті Тосіо, його брат Каору Іуе взяв на себе управління. Він планував розділити виробництво на три сегменти: для Японії, для експорту та за кордоном, мріючи про 100 заводів. У 1975 році Sanyo викупила Fisher Corporation, американського лідера в сегменті Hi-Fi, і повернула їй колишню славу — магнітола Fisher PH-492 стала тому підтвердженням.
А в 1979 році Sanyo M9998 з потужними басами і M9996 завоювали популярність у багатьох країнах, включаючи СРСР.
Тоді ж вийшли калькуляторні годинники і радіо, які розходилися мільйонними тиражами.
До 1980-х Sanyo досягла апогею: вона стала однією з найуспішніших компаній свого часу. Щороку її магнітоли розходилися мільйонами, і практично кожна нова модель ставала хітом продажів.
Прибутки обчислювалися мільярдами доларів, а експерименти з новими продуктами не зупинялися. Не все було успішно: наприклад, у боротьбі за ринок відеомагнітофонів Sanyo створила власний формат V-Cord. Перша версія записувала до 60 хвилин відео на касету, друга — до 120 хвилин. Але формат не зміг конкурувати з VHS, залишившись лише цікавою спробою.
Перші кризи
Проте в 1986 році все почало йти шкереберть. Каору пішов у відставку через скандал: несправні гасові обігрівачі Sanyo призвели до
Джерело: ukr.media
