Які претензії мають вкладники до податку на депозити
Податок на дохід від депозитів — це не нововведення, адже він був введений ще в 2014 році. Але вкладники до сих пір висловлюють своє незадоволення цим податком, повідомляє Ukr.Media.
Зокрема, зараз, коли з початку 2025 року в Україні запроваджено нову ставку — 23% (згідно з Законом України №4015-IX, що вступив в силу 28 листопада 2024 року), з яких 18% становить податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), а 5% — військовий збір.
Виняток становлять військовослужбовці та працівники окремих державних установ (ЗСУ, СБУ, СЗРУ, ГУР, ДПСУ, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Нацгвардії та УДО), для яких військовий збір залишається на рівні 1.5%, за умови надання відповідних документів банку.
Для кращого розуміння наведемо простий приклад. Якщо ви розмістили на депозиті 100 тисяч гривень під 16% річних, то банк нарахує вам 16 тисяч гривень доходу. Після сплати податків на руки залишиться приблизно 12 320 гривень — саме така сума буде вам доступна.
До речі, багато людей відкладають гроші не лише для збереження, а щоб жити на відсотки і не працювати. Наскільки це реально — окреме цікаве питання, яке ми вже розглядали: Який вклад потрібно зробити в банк, щоб жити на відсотки та не працювати.
Я поспілкувався з менеджером одного з банків, який люб’язно поділився обуреннями вкладників. І, варто зазначити, претензії звучать знайомо — люди й досі не розуміють, що саме підлягає оподаткуванню і чи дійсно держава “забирає” їхні заощадження.
«Я роками збирав ці гроші, а тепер із них беруть податок»
У цьому емоційному зауваженні не враховується один важливий аспект.
Податок стосується не самого депозиту, а лише доходу, який банк виплатив вкладнику. Тобто самі заощадження не підлягають оподаткуванню, а отже, їхня сума залишається незмінною.
«Якщо ви поклали 100 тисяч гривень і банк щорічно нараховує 10 тисяч гривень доходу — податок сплачується лише з цих 10 тисяч, а самі накопичені 100 тисяч залишаються недоторканими».
Так відбувається з практично всіма доходами: коли ви здаєте квартиру в оренду, податок сплачується не з вартості квартири, а з орендної плати.
«Коли я отримував зарплату, вже сплатив податок, а зараз його беруть удруге»
І тут пояснення аналогічне. Зарплата, яку ви внесли на рахунок, вдруге податком не обкладається. Податок сплачується лише з «нового» доходу — відсотків за вкладом.
Ось аналогія з бізнесом:
«Якщо ви заробили гроші, купили на них нерухомість і здаєте її в оренду — орендний дохід також підлягає оподаткуванню, навіть якщо первісні гроші вже були оподатковані».
«Банки заробляють на моїх грошах, обертають мої заощадження, а податок плачу я»
Це дійсно так — банки використовують депозити для отримання прибутку. Без вкладів банки не змогли б видавати кредити. Частина прибутку, що отримують банки, віддається вкладникам — сплачуються відсотки за депозитами.
З отриманого прибутку банки сплачують власний податок на прибуток. А податок з депозитів стосується саме того доходу, який отримує вкладник.
«Банк може видати кредит під 20%, а вкладнику сплатити 10% — різниця покриває витрати банку, ризики та прибуток. Податок ви сплачуєте тільки зі своїх гарантованих 10%».
«Чому при оподаткуванні не враховується інфляція?»
Чесно кажучи, це зауваження трохи дивує — чому інфляція має враховуватись? Але цікаво, що в певній мірі інфляція все ж впливає на розмір податкової бази.
«Якщо інфляція 10%, а ваш депозит приносить 8%, реальна купівельна спроможність зменшується, але закон враховує лише номінальний прибуток, а не реальний виграш».
Джерело: ukr.media
