Що можна сказати про людину, яка купує багато речей і накопичує мотлох
У сучасному суспільстві, де матеріальні цінності часто мають пріоритет, доцільно задуматися про справжнє значення речей у нашому житті, повідомляє Ukr.Media.
Ця історія порушує глибокі психологічні питання: чому ми накопичуємо предмети, якими не користуємося, і що це говорить про наш внутрішній стан? Можливо, наше ставлення до матеріальних об’єктів відображає не лише наші побутові звички, але й емоційний стан, страхи та надії.
Після того, як жінка придбала нову квартиру та облаштувала її, вона захотіла відзначити новосілля. Але влаштувати свято за один раз не вдалося. Одна подруга була хвора, а інша відвідувала сина в іншій країні. Знайомі навідували її поступово.
І кожна дивувалася: чому у тебе так мало речей, так мало шаф, систем для зберігання? Чому немає комори? І навіть дивно бачити незасклений балкон, а відкритий, з плетеними меблями. Де ти будеш зберігати банки?
Те, що одна жінка вважала “добром”, інша називала мотлохом. Вона віддавала перевагу більшому простору і світлу, їй не хотілося заставляти кімнати коробками і мішками. Та й шафа їй була потрібна всього одна, речей у неї було небагато.
Одна подруга винесла вердикт: ти так і не навчилася жити, не навчилася себе балувати. Все життя працювала заради цієї квартири. Так, новий дім, так, приголомшливий вид, так, чудове розташування.
Але речей немає! У тебе порожньо! Якось незатишно…
Змінюйся, купуй собі те, що хочеш. Потім може бути занадто пізно, ми вже не молоді.
Чи права твоя подруга?
Психологи впевнені, що ні. Як тільки людина починає скуповувати більше речей і зберігати їх, як тільки вона не може викинути те, що не приносить користі, вона починає втрачати енергію.
Ні, не так. Спочатку вона втрачає енергію і саме тому тримається за речі, як за символ минулого життя. Коли у неї були сили заробити на це, коли було бажання все це скуповувати.
Накопичене “добро” асоціюється з благополуччям. Он скільки всього у мене! Свідомість намагається нав’язати нам, що енергії у нас багато. Але це ілюзія. Речі ми починаємо накопичувати і чіплятися за них тільки тоді, коли з’являється страх, що кращого часу у нас вже не буде.
У цей момент потрібно відсторонитися від усіх важливих справ, сісти і подумати — куди витікає енергія? Хто її забирає?
Багато сил витрачається на обман. Не лише тоді, коли людина говорить неправду іншим, але й коли хоче здаватися іншою для оточуючих. Також енергію крадуть заздрісні друзі або рідні, які засмучують і нервують. Близькі, які хворіють. Енергія витрачається на страх їх втратити.
Мотлох — це сумна і тривожна ознака. Потрібно боротися не зі скупченням речей, а з самим собою.
Приймати подарунки, дарувати, купувати те, що потрібно в даний момент — це нормально і природно. Але триматися за старе — це натяк на те, що людина втрачає справжній сенс свого існування.
Джерело: ukr.media
