Що сказали сусіди, коли я відмовився позичити гроші до зарплати
Сьогодні я хочу поділитися неприємним випадком, який трапився з моїм давнім приятелем, повідомляє Ukr.Media.
Він завжди був добрим і щедрим, наскільки я його пам’ятаю, і ніколи не відмовляв у допомозі, так його виховали.
Навіть у випадках з малознайомими людьми, такими як сусіди, він не відмовляв у допомозі. Іноді він виручав їх, позичаючи незначні суми. Зазвичай це були невеликі гроші, до тисячі гривень.
Я не міг зрозуміти свого друга, адже це ж сторонні особи. Як взагалі так сталося, що незнайома людина звернулася за позикою — загадка, але це не суть справи.
Спочатку, як зізнається мій друг, вони повертали гроші без проблем.
Але в останній раз, коли він їм позичив, гроші в обумовлений термін не повернули. Друг вирішив не нагадувати про себе кілька тижнів, адже всяке буває.
Минуло пару тижнів, а сусіди так і не з’явилися. Більше того, коли вони помічали мого друга, то змінювали напрямок руху в абсолютно протилежний бік.
Я також став свідком цього абсурду, коли йшов разом з ним додому. Через місяць мій друг ледве зміг “вибити” гроші назад, але попередив, що більше не позичатиме.
Сусід, очевидно, не сприйняв його слова серйозно. Лише через кілька днів він знову з’явився та попросив 2000 гривень, дуже потрібно, донька захворіла.
Друг ввічливо дав зрозуміти, що “лавочка” з надання позик закрита, довіра вичерпана, тому… У всій іншій допомозі він не відмовить, але з грошима — ніяк. Сусід, зібравши свої сльози, змінився в обличчі, став сірим і сердитим.
Він послав мого друга кудись далеко, сказав, що ще пошкодує, і зник з його поля зору.
Друг — людина флегматична, не надавав значення цим словам і незабаром забув про інцидент.
Першим сигналом “страшної помсти” стало загадкове зникнення рахунків і газет із ящика мого друга.
Здається, зловмисник не знав про можливість онлайн-оплати. Але наступні дії ставали “витонченішими”. Так, серед ночі до друга завітали представники правопорядку, оскільки “хтось” скаржився на шум.
Але всі спокійно спали — і дружина, і діти, що легко могли це підтвердити. Поліцейські вибачилися і пішли. Наступного ранку мій друг вирішив поговорити з цими загадковими особами, але ніхто не відчинив двері.
Це виглядало особливо абсурдно, коли чути, як приглушується телевізор. Він вимкнув їм лічильники, чекав, але ніхто так і не вийшов.
Найстрашнішою помстою стало слово “козел”, написане на дверях мого товариша, очевидно, рожевим лаком для нігтів.
Мій друг, звичайно, сміявся, коли їхав ліфтом із сусідкою, чиї нігті були нафарбовані тим же лаком.
Він ввічливо попросив припинити і прийти стерти “мистецтво”, але знову отримав відмову.
Друг узяв у мене камеру, яка якраз валялася без діла, і став чекати, раптом знову з’явиться “загадковий злодій” з рожевими нігтями.
І він з’явився. Це була донька тієї самої скромної сім’ї. Ось вона знову старанно виводила криві літери маминим лаком.
Як саме питання з неадекватною родиною було вирішене — інша історія. Мораль у тому, що більшість людей не запам’ятовують добрих справ, натомість негатив запам’ятовують моментально.
І дуже сумно, коли дорослі поводяться як ідіоти. Ще гірше — коли в це втягнуті діти.
Джерело: ukr.media
