Математичне диво, або історія рейсу 143 авіакомпанії Air Canada
Історія рейсу 143 авіакомпанії Air Canada була занесена в авіаційні підручники не лише як приклад відваги та професіоналізму пілотів у критичній ситуації, а й як важливий урок про значення точних математичних обчислень та одиниць виміру в авіації. Цей Boeing 767, котрий згодом отримав прізвисько «Gimli Glider» («Гімлійський планер»), зміг успішно приземлитися, незважаючи на раптову втрату пального на висоті понад 12 тисяч метрів. В результаті ця надзвичайна ситуація закінчилася майже без наслідків для пасажирів та екіпажу. Проте той драматичний епізод, що відбувся 23 липня 1983 року, став реальним стимулом для перегляду ряду процедур в авіації, а головне — яскравим прикладом того, наскільки критично важлива точна математика та уважне ставлення до одиниць виміру, повідомляє Ukr.Media.
Передумови та початок
Рейс 143 авіакомпанії Air Canada мав виконати маршрут Монреаль — Оттава — Едмонтон. На борту перебували 61 пасажир і 8 членів екіпажу (включаючи пілотів і бортпровідників). Літак Boeing 767-200 вважався відносно новим типом для Air Canada, і на той момент це був один із перших авіалайнерів, обладнаних «скляною кабіною» з цифровими пристроями. Однак модернізація, яка спочатку розглядалася як позитивний крок, призвела до несподіваних складнощів.
В той день у літака не працювала система, що відповідає за індикацію рівня пального. Тому пілотам і наземному персоналу довелося покладатися на ручні розрахунки та методи оцінки кількості пального. Літаки Boeing 767 вже проектувалися з урахуванням метричної системи, і в Канаді відбувався поступовий перехід на одиниці виміру СІ (системи SI). Проте багато компаній і співробітників ще звикли користуватися старими стандартами: використовуючи фунти (pounds) для розрахунку маси пального. Як наслідок, виникла плутанина і критичний прорахунок: паливо для рейсу було завантажено на основі неправильного перерахунку між фунтами та кілограмами.
Плутанина в обчисленнях: фунти проти кілограмів
Головна проблема виникла під час заповнення паливних баків літака. Паливо вимірюється в масі (кілограмах або фунтах), однак закачують його у баки, як правило, у літрах. Метрична система, що була імплементована в Канаді, передбачала, що 1 літр авіаційного пального важить приблизно 0,8 кг, але якщо хтось неправильно перевів кількість літрів у фунти, можна було легко припуститися грубої помилки. Так і сталося у випадку рейсу 143.
1 фунт приблизно дорівнює 0,4536 кілограма, отже, 1 кілограм пального ≈ 2,2046 фунта. При фактичному завантаженні на борт фахівці не врахували потрібний коефіцієнт перерахунку. Ситуацію ускладнила ручна обробка розрахунків, в результаті чого в баки літака потрапило приблизно вдвічі менше пального, ніж було необхідно для безпечного польоту з Монреаля через Оттаву до Едмонтона.
Командир повітряного судна Роберт (Боб) Пірсон та другий пілот Моріс Квінтал, звичайно ж, вважали, що бак заправлений коректно. Автоматична система контролю пального на борту не працювала, а наземні служби підтвердили «необхідну» кількість. Ніхто не запідозрив, що база для розрахунку була взята неправильною. Можна сказати, що рейс 143 став жертвою тривалого перехідного періоду в Канаді, коли використання фунтів ще не було зовсім відкинуто, а метрична система ще не встигла повністю закріпитися.
Критичний момент у повітрі
Коли Boeing 767 злетів з Оттави, нічого не віщувало драматичної розв'язки. На висоті приблизно 41 000 футів (близько 12,5 км) екіпаж помітив тривожні сигнали. Спочатку сталося падіння тиску в одному з паливних насосів. Пілоти зв'язали це з несправністю насоса або датчика, оскільки, за їхніми припущеннями, пального в баку було достатньо. Потім другий насос почав давати збійні сигнали. Розпочалися чергування сигналів про відмову паливних систем.
На борту спалахнули індикатори попередження про низький
Джерело: ukr.media
