“Звичка проводити час за книгою — це не просто особисте задоволення”: Важливе відкриття вчених

Що означає зниження популярності читання для людства як виду? Чи можуть наші уподобання на користь відео замість тексту змінити структуру мозку або навіть вплинути на еволюцію? Нещодавнє дослідження проливає світло на ці питання, демонструючи, яким чином читання пов’язане з анатомічними особливостями мозку, інформує Ukr.Media.

Вивчаючи дані понад тисячі учасників, вчені з’ясували, що навички читання корелюють з характеристиками будови мозку, зокрема, у двох ключових зонах лівої півкулі, що відповідають за мовні функції.

Одна з них — передня частина скроневої частки, відома як лівий скроневий полюс. Ця область сприяє об’єднанню та класифікації різних типів інформації. Наприклад, щоб зрозуміти слово «нога», мозок асоціює зорові, чуттєві та рухові образи, тобто відтворює в уяві, як виглядає, відчувається і рухається нога.

Інша область — звивина Гешля, що є частиною скроневої частки головного мозку. Вона містить слухову кору і бере участь у сприйнятті звуків. Дослідження продемонструвало, що у людей, які багато читають, передня частина скроневої частки в лівій півкулі значно більша, ніж у правій. Це логічно: чим більша ділянка мозку, що займається смисловою обробкою тексту, тим легше сприймати слова та читати.

Проте зв’язок між слуховою корою і читанням може видаватися менш очевидним. Адже читання не є переважно візуальною навичкою? Насправді, для асоціації букв зі звуками мови потрібне усвідомлення звукових елементів мови. Це так звана фонологічна обізнаність, що є важливим етапом у розвитку читання у дітей.

Раніше вважалося, що товщина лівої звивини Гешля пов’язана з дислексією — розладом, який викликає значні труднощі в читанні. Проте нове дослідження показало, що цей зв’язок є більш складним. У людей з кращими навичками читання звивина Гешля в лівій півкулі була товщою, що корелювало з їхньою спроможністю виконувати мовні завдання.

Слід зазначити, що анатомія мозку є пластичною і може змінюватися під впливом навчання. Наприклад, у молодих людей, які активно вивчають мову, спостерігається збільшення товщини кори в мовних зонах. Регулярне читання також сприяє змінам у структурі мозку, зокрема, в скроневій частці і звивині Гешля.

Ці дані піднімають важливе питання: яким чином зміна звичок читання вплине на нас як на вид? Якщо навичка читання втратить своє значення, наші здібності до інтерпретації навколишнього середовища і розуміння інших людей можуть значно знизитися.

Звичка проводити час за книгою — це не просто особисте задоволення, а важливий внесок у розвиток потенціалу всього людства. Читання збагачує не лише окрему особу, а й суспільство в цілому, стимулюючи мозок, розвиваючи емпатію і зміцнюючи нашу здатність до комунікації. Кожна прочитана книга — це крок до більш розвиненого й осмисленого життя.

Джерело: ukr.media