Одна з найнебезпечніших хвороб плодових рослин, здатна за найкоротші терміни знищити сад

Це одна з найнебезпечніших хвороб плодових рослин, яка за сприятливих умов може завдати суттєвої шкоди саду. Моніліоз викликаний патогенними грибами, які в сучасній таксономії відносяться до роду Monilinia (раніше відомого як Monilia). Це захворювання має й інші назви — моніліальна плодова гниль і моніліальний опік. Хвороба вражає різноманітні плодові культури. Однак, з нею можна впоратися, як повідомляє Ukr.Media.

У садах зазвичай виявляються два основні види патогенних грибів, що викликають моніліоз:

• Monilinia fructigena — головний збудник плодової гнилі, що вражає насіннєві культури, хоча може зустрічатися й на кісточкових.
• Monilinia laxa (раніше Monilia cinerea) — основний збудник моніліального опіку, особливо поширений на кісточкових культурах.

Моніліоз має високий ступінь шкідливості — він може призвести до втрати врожаю від 20 до 70%.

Прояви моніліозу різняться між кісточковими та насіннєвими культурами.

У кісточкових дерев, таких як вишня, черешня, слива, алича та абрикос, часто спостерігається всихання цілих гілок, які виглядають так, ніби їх обпекли. Тому це захворювання отримало назву моніліальний опік. Інфекція проникає в сад навесні, під час цвітіння.

У кісточкових рослин грибниця патогену швидко блокує судини, що призводить до всихання пагона. Перші ознаки зараження, як правило, з’являються через 15-20 днів після цвітіння дерева.

У насіннєвих дерев, таких як яблуня, груша та айва, моніліоз зазвичай проявляється на плодах, які починають гнити, іноді навіть залишаючись на дереві. Це явище надало привід для іншої назви хвороби — моніліальна плодова гниль.

Зараження моніліальним опіком відбувається переважно навесні, під час цвітіння. Однак плодова гниль може розвиватися й пізніше, через ушкодження шкірки плодів протягом вегетації.

Найбільш сприятлива температура для розвитку Monilinia fructigena, що викликає гниль плодів, становить 24-28 °C, а вологість повітря — 75%.

Monilinia laxa, яка відповідає за всихання гілок, починає завдавати шкоди при температурі 12-16 °C. Патогени найбільш активно розвиваються в умовах тривалих мрячних дощів. Спори, які легко розносяться вітром, осідають на квітках і починають проростати. Грибниця проникає в пагони через плодоніжку.

У насіннєвих рослин пагони зазвичай не засихають повністю, однак верхівки уражених гілок можуть потемніти.

Основні ознаки плодової гнилі проявляються влітку, коли плоди починають дозрівати. Спочатку на них виникає невелика бура пляма, а через деякий час весь плід стає гнилим. Пізніше плоди зморщуються, висихають і можуть опадати або залишатися муміфікованими на дереві.

Основна мета полягає в запобіганні поширенню захворювання, джерелом якого є уражені пагони, на яких з часом утворюються спори, а також гнилі плоди, що слугують розсадником патогенів.

Лікування моніліозу плодових

При перших ознаках хвороби слід в першу чергу видалити всі уражені гілки, залишаючи близько 2 см здорової тканини. Протягом літа регулярно збирайте опалі плоди і або закопайте їх у землю на глибину 50 см, або спаліть.

Бордоська рідина — один з найпоширеніших і перевірених засобів для боротьби з грибковими захворюваннями, включаючи моніліоз.

Першу обробку виконують ранньою весною, коли формується зелений конус.

Другу обробку проводять після цвітіння, а при необхідності — ще одну через 7 днів.

Для насіннєвих культур (яблуні, груші) рекомендується виконувати обробку двічі: з моменту, коли починають розпускатися бруньки, і до завершення цвітіння, з інтервалом 7-10 днів.

Кісточкові рослини (вишня, черешня, слива, абрикос) обробляють від моніліального опіку в перший раз до цвітіння, а потім повторно через 7-10 днів.

Для боротьби з плодовою гнил

Джерело: ukr.media