“Унікальний випадок у рослинному світі”: У рослин знайшли зір
Одна з найзахоплюючих новин цього сезону стосується того, що деякі рослини, здається, здатні “бачити”. І ми не говоримо про геліотропізм, коли соняшник слідує за сонцем, а про справжню форму розпізнавального зору, як повідомляє Ukr.Media.
Як це може бути? — запитаєте ви. Таке ж питання виникло у 2024 році у членів журі знаменитої наукової пародійної премії, яка відома як Ігнобелівська, а у нас зазвичай її називають Шнобелівською. Ця премія вручається за “досягнення, які спершу викликають сміх, а потім змушують задуматися”.
Отже, організатори цієї премії звернули увагу на експеримент ботаніків Уайта та Ямашіти, який вони провели в американському штаті Юта з ліаною бокілою трилистою (Boquila trifoliolata), що росла в горщиках.
У природних умовах ця вологолюбна ліана використовує різні дерева та чагарники в помірному поясі Чилі та Аргентини як опори. І вже понад 10 років тому ботаніки помітили, що ця ліана модифікує форму свого листя, щоб воно нагадувало листя рослин-господарів. Ця мімікрія може бути корисною, наприклад, для маскування від травоїдних тварин.
Довгий час залишалося незрозумілим, як ліана здатна сприймати інформацію від сусіднього дерева. Вчені висловлювали різноманітні теорії. Наприклад, вони вважали, що ліана реагує на якісь леткі виділення від рослини-опори, а бокіла адаптує своє листя відповідно до листя господаря. Інші вважали, що при контакті ліани з опорою вона може заражатися певними мікробами, які є спільними для рослини-опори та ліани. І ці мікроби змушують ліану змінювати форму листя. Проте було помічено, що іноді навіть контакт з рослиною-опорою не є необхідним. І одна й та сама ліана може спочатку обвиватися навколо однієї рослини, маючи одне листя, а потім переходити на іншу рослину, і листя навіть у межах одного стебла буде різним. Отже, це явище залишалося цілком загадковим.
Дехто навіть висловлював припущення, що ліана напряму запозичує генетичну інформацію у рослини-господаря. Все це вже саме по собі вражаюче. Але лауреати Шнобелівської премії 2024 року пішли ще далі. Вони змусили бокілу обвиватися навколо пластикових штучних рослин, які не мають аналогів у природі. І — о диво!
Бокіла навчилася імітувати пластикове листя, яке не містить ані ДНК, ані летких виділень, ані якихось особливих мікробів. В загальному, можна сказати, що у ліани є “очі”, за допомогою яких вона розпізнає форму листя рослини-господаря, а потім відрощує собі подібні. Тобто рослина якимось чином повинна сприймати форму об’єктів.
У XIX столітті висловлювалися гіпотези про те, що рослини можуть бачити, і в них може бути певний примітивний одноклітинний зір. Пізніше подібні припущення знову з’являлися на початку XX століття. Загалом, дослідники проаналізували літературу і тепер намагаються зрозуміти, чим і як рослина могла розпізнати ці пластикові листя.
Чи можна взагалі в якомусь сенсі говорити про зір у рослин?
Згаданий експеримент, здається, дозволяє припустити, що, принаймні, у однієї рослини є така здатність. А те, що рослина сприймає світло, його напрямок, інтенсивність і спектр — це давно відомо і добре вивчено. Але саме зір у нашому розумінні, як отримання зображення, його обробка та відповідна реакція — це, мабуть, унікальний випадок у світі рослин.
Чому ж цим вражаючим дослідженням зацікавився не Нобелівський, а Шнобелівський комітет? Справа в тому, що загадка механізму рослинного зору досі залишається без відповіді. І експеримент варто було б повторити на більш серйозному рівні, аніж на кількох рослинах, що ростуть у горщиках біля вікна.
Джерело: ukr.media
