Зола: повний посібник з використання для огірків – від підживлення до боротьби зі шкідниками
Зола, що використовується як добриво для огірків, — це не просто стародавня традиція чи порада з минулого. Це демонстрація того, як природні матеріали, за умови їх обережного та продуманого використання, можуть давати вражаючі результати. Якщо сприймати золу як повноцінний агрономічний інструмент — з усіма її властивостями, обмеженнями та можливостями — вона стане джерелом стабільного врожаю та витривалості огіркових грядок, повідомляє Ukr.Media.
Зола не є універсальним добривом, яке можна розсипати де завгодно і коли завгодно. Її дія потужна, але вимагає точності. Вона збагачує ґрунт калієм, кальцієм, магнієм, фосфором і мікроелементами, проте не містить азоту. Це означає, що її необхідно комбінувати з азотними джерелами живлення. Крім того, зола підвищує pH ґрунту, що є корисним для кислих ділянок, але шкідливим на нейтральних і лужних — тут може виникнути нестача мікроелементів, навіть якщо вони присутні в ґрунті.
Окремою темою є походження золи. Найціннішою вважається зола з листяних дерев. Хвойна зола містить більше фосфору, але менше калію. Зола з трави або соломи багата на калій, але може включати хлориди. А зола з бадилля томатів або огірків — менш корисна й іноді потенційно небезпечна. Все, що горіло, залишає свій слід. Тому якість золи — це те, на чому не слід економити.
Підготовка золи — ще один ключовий етап. Вона повинна бути просіяною, зберігатися в сухому місці, і, що найголовніше, бути чистою. Жодних залишків фарби, лаку, сміття чи синтетичних матеріалів. В іншому випадку ви підживлюєте не рослину, а потенційні токсини в її плодах.
Використання золи — це цілий спектр практик: від внесення в ґрунт до обприскування по листю. Але кожен метод має свої особливості та обмеження. Вносити в ґрунт зручно під час підготовки грядок або в лунки — це довготривала дія. Полив зольним розчином — швидка допомога при нестачі калію. Обприскування — це як підживлення, так і захист від шкідників. А сухе опудрювання — фізичний бар’єр для слимаків та інших небажаних гостей.
Але найголовніше — уникати помилок. Не змішуйте золу з азотними добривами. Не вносьте її в ґрунт із pH вище 7. Не використовуйте неякісну сировину. Не думайте, що більше — краще.
Зола — це складне, багаторівневе добриво. Але саме тому вона така цінна. Розуміння її природи дозволяє не лише повторювати чужий досвід, а й створити власний — адаптований до ваших умов, ваших грядок, вашого ґрунту. І тоді огірки віддячать вам щедрим, здоровим, соковитим урожаєм.
Тепер, коли ми усвідомлюємо природу золи, розглянемо її застосування детальніше.
Внесення в ґрунт (як довгострокове добриво та для регуляції pH):
При підготовці грядок (найкращий час): Вносьте золу під перекопування або при формуванні грядок восени або навесні. Це дає їй можливість інтегруватися в ґрунт і почати діяти. Норма внесення залежить від типу ґрунту та його pH. Для кислих суглинків або торф’янистих ґрунтів можна вносити до 1 склянки (приблизно 100-150 г) на 1 кв. метр. На більш легких або менш кислих ґрунтах норму зменшують до 0.5 склянки на 1 кв. метр. На лужних ґрунтах золу не вносять!
При посадці розсади/насіння в лунку: Внесіть 1-2 столові ложки (не більше 10-15 г) добре просіяної золи на дно лунки, перемішайте з ґрунтом, а потім вже садіть рослину або кладіть насіння. Уникайте прямого контакту коренів з чистою золою. Зола забезпечить фосфором та калієм молоду рослину на старті.
Протягом сезону (сухе внесення):
Можна розсипати золу тонким шаром навколо кущів огірків (не потрапляючи на стебло) у фазу бутонізації та початку цвітіння (це забезпечить калій для формування зав’язей та плодів). Після цього обов’язково обережно розрихліть ґрунт та гарно полийте теплою водою, щоб мінерали розчинилися та стали доступними для корен
Джерело: ukr.media
