«Не стримуйтеся»: чому варто позіхати та потягуватися, навіть якщо соромно
Позіхання та потягування зазвичай пов’язуються з втомою та навіть лінню, і людину, яка позіхає та потягується, можуть вважати погано вихованою. Проте насправді це важливі механізми, що сприяють підтримці здоров’я та працездатності всього організму, і стримувати ці реакції не слід, зазначає Ukr.Media.
Неврологи пояснили, чому варто дозволити собі позіхати та потягуватися, не звертаючи уваги на погляди інших.
Що таке позіхання
Позіхання — це складний процес, в якому беруть участь дихальна, нервова та серцево-судинна системи. Людина не просто позіхає, коли втомилася або відчуває нудьгу: це важливий сигнал, що мозку потрібно отримати нову порцію кисню, знизити локальну температуру або відпочити.
Для того щоб позіхнути, людина робить глибокий вдих і різкий видих. У цей момент грудна клітка розширюється, а потім повертається в нормальне положення. При цьому активуються кілька груп м’язів: щелепні, лицьові, шийні та грудні. Виникає своєрідна гімнастика.
Для тих, хто регулярно займається спортом, такі вправи можуть здаватись несуттєвими, але якщо людина довго сиділа в статичній позі за роботою, за партою або комп’ютером, то така легка розминка буде надзвичайно корисною.
Кисень і охолодження
Глибокий вдих під час позіхання одночасно підвищує надходження кисню до мозку і активізує його діяльність. Саме тому людина може позіхати, коли відчуває втому і намагається підбадьоритися. Позіхання також бере участь у терморегуляції головного мозку.
Під час роботи, особливо при інтенсивних розумових навантаженнях, через необхідність підтримувати високий рівень кровопостачання, споживання та виробництва енергії температура головного мозку трохи підвищується. Якщо місцева температура перевищує оптимальну, робота нервових клітин сповільнюється.
Позіхання, як фізіологічний рефлекс, допомагає охолодити важливий орган за допомогою природних механізмів.
Під час глибокого вдиху при позіханні до капілярів носоглотки надходить прохолодне повітря, що знижує температуру циркулюючої в них крові. При цьому рухи м’язів обличчя та щелепи під час позіхання тимчасово активізують мозковий кровообіг, покращуючи відтік нагрітої крові та приплив свіжої — з нижчою температурою. Таким чином, позіхання може помітно підвищувати когнітивні функції та концентрацію, хоч і на короткий термін, пояснили лікарі.
Розбудити м’язи і стимулювати нервову систему
Схожий механізм спостерігається і з потягуванням: воно сприяє покращенню кровопостачання і “розбуджує” м’язи. Коли людина потягується, активуються великі м’язи, що підвищує відтік і відповідно приплив крові до тканин. Якщо людина довго перебувала без руху, це могло призвести до застою венозної крові і уповільнення метаболічних процесів у м’язах. Потягування допомагає покращити живлення тканин, зняти м’язове напруження та розслабитися.
Крім того, потягування стимулює нервову систему. Якщо рухи плавні, вони сприяють розслабленню та зниженню стресу. Якщо ж вони більш динамічні та різкі — вони, навпаки, підбадьорять, мобілізують сили та підвищують продуктивність.
Ефект як від зарядки
Це корисна звичка, яку можна використовувати протягом робочого дня як свою міні-зарядку.
Потягування допомагають підтримувати бадьорість і нормальний м’язовий тонус, особливо при малорухливому способі життя. Це також покращує концентрацію та продуктивність, зменшує надмірне напруження м’язів, відновлює рухливість суглобів, знижує ризик застійних явищ у тканинах і покращує клітинний обмін речовин.
Але найголовніше, позіхання і потреба потягнутися — це свого роду сигнал організму про те, що йому потрібне перезавантаження: коротка пауза, зміна діяльності або повноцінний відпочинок. Такі сигнали допомагають налагодити зв’язок з тілом, покращити загальне самопочуття, настрій, зміцнити фізичне та психоемоційне здоров’я.
Джерело: ukr.media
