“Чому більше — не означає краще”: Навіщо потрібні камені в годинниках
Коли мова заходить про механічні годинники, часто підкреслюється кількість «каменів» (jewels) у їх механізмі. Для тих, хто не знає, це звучить цікаво: навіщо годинникам дорогоцінні камені? Виявляється, ці елементи виконують важливу роль у забезпеченні точності та тривалості служби механізму, але їх надмірність не завжди свідчить про переваги, інформує Ukr.Media.
Камені в годинниках не є прикрасою, а є технічним елементом. Основна частина будь-якого механічного годинника — це велике колесо на тонкій пружині, яке робить понад 200 мільйонів коливань щорічно. І для досягнення точності йому потрібна надійна опора-підшипник, яку забезпечують камені. Зазвичай використовуються синтетичні рубіни або сапфіри, що відрізняються високою твердостью та зносостійкістю. Окрім основного осцилятора в годинниках є й інші обертові елементи (балансове колесо, шестерні, анкерна вилка), для яких також потрібні камені як опора. Ось для чого вони потрібні:
Зменшення тертя: Камені знижують тертя між металевими частинами, запобігаючи швидкому зносу.
Підвищення точності: Менше тертя стабілізує рух механізму, покращуючи його точність.
Подовження терміну служби: Захист від зносу продовжує життя годинника.
До XVIII століття в годинниках використовували латунні деталі, які швидко зношувалися. У 1704 році швейцарський майстер Ніколя Фатіо де Дюільє запропонував використовувати рубінові камені як опори для осей. Це стало справжньою революцією: механізми стали більш точними та довговічними. До XIX століття використання каменів стало стандартом для якісних годинників.
Скільки каменів дійсно потрібно?
У хороших серійних механічних (не ексклюзивних) годинниках зазвичай від 15 до 17 каменів. У дорожчих моделях з додатковими функціями та циферблатами їх більше — до 29 каменів. Цього достатньо, щоб забезпечити опору для всіх критично важливих елементів: 5-7 каменів для балансового колеса, 2 для анкерної вилки. Решта — для шестерень і барабана.
Кварцові годинники обходяться меншою кількістю (5-7 каменів), оскільки в них менше рухомих частин.
Чому більше — не завжди краще?
Виробники іноді вказують на циферблатах «40 jewels» або навіть «100 jewels», позиціонуючи це як перевагу. Однак надмірна кількість каменів часто стає маркетинговою пасткою.
Камені додаються у місця, де тертя мінімальне (наприклад, у декоративні елементи або автоматичний підзавод), що не впливає на функціональність, але ускладнює конструкцію, а отже підвищує ризик поломок і робить ремонт дорожчим. Крім того, відповідно до стандарту ISO 1112, годинники можуть отримати сертифікацію «годинникових каменів» лише в тому випадку, якщо їхнє розташування технічно виправдане. Моделі з надмірною кількістю часто не відповідають цим вимогам.
Відомий годинниковий майстер Джордж Деніелс у своїй книзі «Годинникова справа» підкреслював: «Камені — це рішення інженерного завдання, а не спосіб справити враження. Їхня кількість має бути точною, скільки вимагає конструкція».
Загалом, це той самий випадок, коли більше — не завжди означає краще. Тож при виборі годинника, якщо ви шанувальник механічних, а не сучасних смарт-годинників або фітнес-браслетів, варто звертати увагу не на цифри в характеристиках, а на репутацію бренду та якість механізму.
Джерело: ukr.media
