Notice: Function _load_textdomain_just_in_time was called incorrectly. Translation loading for the gd-rating-system domain was triggered too early. This is usually an indicator for some code in the plugin or theme running too early. Translations should be loaded at the init action or later. Please see Debugging in WordPress for more information. (This message was added in version 6.7.0.) in /home/krua100/htdocs/100.kr.ua/wp-includes/functions.php on line 6121
"Історія провалу": Чому зникли 3D-телевізори | 100 ІДЕЙ

“Історія провалу”: Чому зникли 3D-телевізори

3D-телевізори вступили на ринок з гучними обіцянками: перенести магію кінотеатрів прямо до наших віталень. Глибина зображення, відчуття присутності та “новий вимір” розваг — все це виглядало як справжня революція. Однак замість успіху технологія зазнала одного з найбільш тривожних провалів в історії електроніки, інформує Ukr.Media.

Чому ж 3D, що завоював мільйони в кіно, не прижився вдома? Давайте розберемося.

Народження 3D-буму

Історія 3D має коріння, що йдуть далеко за межі телевізійної ери. Ще в 1838 році англійський фізик Чарльз Вітстон створив стереоскоп — пристрій, що за допомогою двох трохи відмінних зображень формував ілюзію об’ємності. На початку XX століття з’явилися анагліфні окуляри з червоно-синіми фільтрами, а в 1950-х роках кінотеатри пережили перший сплеск 3D-манії. Тоді технологія була незграбною: якість залишала бажати кращого, а інтерес швидко згас. Новий імпульс стався в 1970-1980-х роках, коли IMAX почав експериментувати з великоформатними 3D-проекціями, але справжній переворот настав лише з цифровою епохою. Комп’ютери та сучасні камери зробили тривимірне зображення привабливим, доступним і готовим проникаючи в домівки.

Ключовий момент настав у грудні 2009 року, коли “Аватар” Джеймса Кемерона вразив кінотеатри, зібравши майже 2,8 мільярда доларів. Глядачі масово відвідували сеанси в 3D, захоплені джунглями Пандори. Цей успіх став сигналом для індустрії електроніки: тривимірне майбутнє вже тут. На виставці Consumer Electronics Show у січні 2010 року провідні бренди — Samsung, Sony, LG, Panasonic — презентували свої перші 3D-телевізори.

Ціни були високими: моделі коштували від 2000 до 5000 доларів, залежно від розміру екрана та додаткових функцій. Але це не зупинило ентузіастів. Маркетологи запустили масштабні кампанії, обіцяючи “кінотеатр у вас вдома”. Магазини обладнали демозони, де відвідувачі, надівши окуляри, могли зануритися в об’ємний світ. У 2010-2011 роках продажі зросли стрімко, і 3D став невід’ємною рисою топових телевізорів.

Технологічні особливості та різновиди 3D

Виробники кинулися підкорювати ринок, застосовуючи різні підходи до створення 3D-ефекту:

Активна технологія: Затворні окуляри синхронізувалися з телевізором через інфрачервоний сигнал. Екран по черзі показував зображення для лівого та правого ока, в той час як окуляри затемнювали то одну, то іншу лінзу в такт. Це забезпечувало чітку картинку в повній роздільній здатності, але за якість доводилося платити: окуляри коштували від 50 до 150 доларів, були легкими, як невелика іграшка, і вимагали батарейок, які завжди розряджалися в найневідповідніший момент. Іноді синхронізація давала збій, викликаючи мерехтіння, від якого втомлювалися очі.

Пасивна технологія: Тут використовувалися легкі поляризаційні окуляри, знайомі з кінотеатрів. Екран ділився на два зображення з різною поляризацією світла, а окуляри фільтрували їх для кожного ока. Такі окуляри були дешевими — всього 5-10 доларів — і не потребували зарядки. Проте якість страждала: з Full HD (1920×1080) кожне око бачило лише половину рядків (1920×540), що іноді робило картинку менш чіткою, а на світлих ділянках проступали горизонтальні лінії. Однак на маленьких пікселях сучасних екранів це помічали не всі.

Автостереоскопічна технологія: Найамбітніша концепція — 3D без окулярів. Спеціальні лінзи або бар’єри на екрані направляли різні зображення в кожне око. Toshiba в 2011 році першою випустила такі телевізори, але дива не сталося. Кут огляду був дуже малим: навіть невеликий рух вліво або вправо — і ефект зникав. Яскравість падала, чіткість залишала бажати кращого, а ціна сягала небес.

Кожен метод боровся за лідерство, але жоден не став беззаперечним переможцем.

<

Джерело: ukr.media

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю любов'ю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *