Чим насправді селище відрізняється від села та села

У промові сучасної людини слова «селище», «село» та «село» часто вживаються як синоніми. Наче ці населені пункти не мають жодних відмінностей. Адже насправді вони є! Ці поселення розрізняються кількома суттєвими факторами.

За часів царської Росії різницю між селищам, селом і селом були важливі. Мешканці могли по одній лише місцевості визначити, до якого населеного пункту вони приїхали. Згодом ці важливі відмінності перестали дотримуватися, але все ж таки деякі збереглися до наших днів.

1. Як визначити, що ви перебуваєте у селі

За часів стародавніх слов'ян селом називали селище, яке оточене родючими полями. В наші дні села можна зустріти на території Російської Федерації, в Казахстані, Білорусії, Румунії, Болгарії і навіть в Ізраїлі.
До Жовтневої революції такі поселення офіційно були адміністративним центром, у якому розвинуто землеробство, скотарство та інші види господарських робіт. Також у селі обов'язково мала бути церква та початкові школи при церковних парафіях.

А ось найголовнішими визначними пам'ятками села вважалися млин, пошта, кузня, комбінат, ринки, бібліотека та промислові організації, які забезпечували продовольством не лише саме село, а й населені пункти, розташовані по сусідству.
У наші у багатьох селах збереглося звичне для селян життя. Вони займаються розведенням свійських тварин, вирощують натуральні овочі, працюють у сільському підприємстві, наприклад, з виготовлення ковбасної чи молочної продукції. Щоправда, зараз зустрічаються села без їхніх головних відмінностей. У деяких сучасних селах немає церков, млинів, кузні та інших організацій, які втратили свою неактуальність.

Існує теорія, що населений пункт можна визначити після його назви. Так от усі села закінчуються на букву «о»: Петрове, Котове, Темкіне. Однак це помилка. У Росії є багато сіл, які мають зовсім інше закінчення: Знам'янка, Веселе, Максимівка чи Зелений Гай.

Підсумуємо! Якщо у населеному пункті є церква, школа, поштове відділення та промислові підприємства, то це село.

2. Які ознаки показують, що село — село

Якщо вдумливо зробити слово «село», можна помітити подібність із словом «дерево». Але насправді ці два слова не є однокорінними. У етимологічному словнику російської Макс Фасмера, складений з 1938 по 1950 року, «дерево» походить від литовського слова «дерва», що означає «сосна». А ось «село» перекладається як «рілля», і означає територію, яка очищена від високих дерев.

Є й інше позначення слова «село». Стародавні слов'яни використовували цей термін для позначення звичайного подвір'я. Також вважалося, що цей населений пункт є найменшим. У ньому могла бути лише одна вулиця, на якій розташовувалося кілька житлових будинків. У селі, як правило, не було ні магазинів, ні школи, ні млина, ні церкви. Мешканці займалися виключно підсобним господарством. Вони розводили свійських тварин, птахів та вирощували сільськогосподарські культури. А якщо треба було заробити грошей, то вирушали до довколишніх сіл чи міст.

Для назв сіл існує аналогічна теорія, як і для назв сіл. Вважається, що якщо населений пункт закінчується на букву «а», то це село Березівка, Кижма, або Капустинка. Але ж це не так! На території Російської Федерації є багато сіл з різними закінченнями: Вятське, Дубня, Теси або Піддубново.

Підсумуємо! Якщо у населеному пункті є 1-2 вулиці, невелика кількість будинків, але немає промислових організацій, школи та церкви, то це село.

3. Як зрозуміти, що село селище

Неподалік російського міста завжди розташовані населені пункти. Причому, практично кожен з них ходить маршрутний автобус. Зазвичай у такому місці знаходиться кінцева зупинка. Саме такі поселення називаються селищами. За царської Росії їх будували на території, де виникали заводи або фабрики. Історично так склалося, що поряд із селищами завжди розташовувалася залізниця.

У селищах завжди мала бути лікарня чи фельдшерсько-акушерський пункт, школа, пошта, продовольчі магазини, Будинок культури, але найголовніше – заводи, фабрики чи інші підприємства. Саме тому більшість населення були прості робітники, які працювали на цих підприємствах. Нині деякі селища стали частиною міст. У них залишилися їхні колишні назви, але вони стали ставитись до міських районів. Причому такі селища можна зустріти не лише на околиці, а й усередині — тепер їх називають котеджними.

Підсумуємо! Якщо населений пункт дуже схожий на село, але розташований на окраїні або неподалік міста, а також в ньому є промислові організації та інші об'єкти, що обслуговують населення, то це селище.

4. Населені пункти, що втратили свою актуальність

До жовтневої революції у Росії існували й інші назви населених пунктів. Однак у ході урбанізації частина таких поселень стала просто неактуальною.
Висілки — це селище селян, які мали у володінні свої землі, і вони вирішили відокремитися від певного села.

Починок — це територія, де раніше не проживали. У ремонті міг бути один двір і цього було достатньо для його офіційного визнання.
Позика — так у Сибіру та на Алтаї називали невеликі поселення, на яких мешкали сезонно. Наприклад, мисливці чи землероби.

Погост – це село для служителів церкви, яке розташоване неподалік цвинтаря. Згодом так почали називати саме місце поховання.
Слобода — це невелике селище поряд із містом, де жили вільні торговці. Але їхня праця не була пов'язана із землеробством.
Околоток — цей пункт був схожий на виселок, але жителів мали зброю і могли протистояти шахраям.

У наші дні від багатьох об'єктів стародавнього світу не залишилося жодного сліду. Але дещо все ж таки збереглося. Так, в Росії можна подивитися унікальні архітектурні пам'ятки — автентичні об'єкти Росії, які заслуговують на звання Семи Чудес.

Источник: novate.ru