Коли на пластмасовій речі з’являється пошкодження, її часто викидають, не знаючи, чим заклеїти отвір чи тріщину. Однак є безліч способів, як закласти дірку в пластиці. Дізнайтеся з нашого матеріалу, які існують варіанти ремонту полімерних виробів у домашніх умовах, як вибрати відповідний клей і що треба враховувати під час роботи з полімерами.
Чим можна закрити дірку в пластиці
– Клей
– Герметик
– Епоксидна смола
– Зварювання будівельним феном
Порядок дій
Особливості ремонту різних виробів
Способів відремонтувати пластикову річ, в якій з’явилася тріщина або дірка, досить багато. Вибір відповідного методу зазвичай залежить від розмірів пошкодження та особливостей полімеру.
Для ремонту придатні багато універсальних складів, що клеять, зокрема, ціаноакрилатний суперклей. З його допомогою легко загерметизувати невеликий отвір. А щоб латка вийшла міцнішою, можна додати в клеючу субстанцію соду (звичайну або кальциновану) або товчену крейду. Однак треба мати на увазі, що такий варіант не підходить для роботи з пінополістиролом.
Не менш ефективними є клеї на основі розчинника. До їх складу зазвичай входить ацетон або дихлоретан (або аналогічна речовина). Їхня дія заснована на розплавленні та подальшому затвердінні пластику, тому з’єднання виходить дуже надійним, але працювати з ними треба гранично акуратно: по-перше, вони токсичні, а по-друге, легко ушкоджують пластмасу, тому випадкова крапля може розчинити і тим самим зіпсувати поверхню. Крім того, вони підходять далеко не для всіх видів пластмас.
Багато акрилових, поліуретанових та епоксидних побутових клеїв також можна застосовувати для склеювання пластику. При цьому склади на основі епоксидної смоли після застигання залишаються досить гнучкими, тому з їх допомогою можна ремонтувати деталі та вироби, якщо від латки потрібна еластичність.
Якщо ушкодження глибоке чи велике, допоможе термопістолет: розігрітою клейовою масою можна пошарово заповнити дірку. З мінусів – невисока міцність (такий метод годиться, головним чином, для декоративних виробів, які не піддаються серйозним навантаженням), а також неможливість роботи з полімерами, які легко плавляться при нагріванні (наприклад, він не підходить для поліетилену та полікарбонату).
Також для реставрації пластику можна використовувати рідкі цвяхи. Це удосконалений за рахунок додавання дрібного наповнювача клей. Завдяки цьому покращується адгезія, а також з’являється можливість загортання об’ємних ушкоджень. Склейка виходить міцною, надійною, але не такою гнучкою як при використанні герметика.
І все ж, якщо дірка велика, а закласти її треба максимально акуратно і надійно, варто вибрати спеціальні клеючі склади, розроблені для полімерів. Безумовно, це найкращий варіант, ніж заклеїти дірку у пластиці: місце ремонту буде практично непомітним, при цьому воно легко витримає механічні дії, перепади температур, контакт із водою, кислотами, лугами тощо.
Якщо закласти тріщину треба не тільки для естетики, але і так, щоб вона не пропускала воду та повітря, краще скористатися не клеєм, а герметиком. Ці склади еластичніші і не пошкоджуються при деформації. Крім того, у них зазвичай зручніша для роботи консистенція — у вигляді пасти або густого гелю, що може мати принципове значення для ремонту вертикальних або похилих пластикових поверхонь, з яких рідкий клей буде легко стікати. Однак склеювальна здатність у них зазвичай невисока, тому якщо потрібна не тільки герметизація, а й надійна фіксація, краще вибирати клей-герметик.
Порада: ці склади можуть включати різні компоненти, тому перш ніж замазати дірку в пластику, слід переконатися, що обраний засіб підходить для цього полімеру (зазвичай список сумісних пластмас вказаний на упаковці або в описі).
Рідкий пластик – ще один робочий спосіб закласти дірку. В його основі – рідкий полімер, який починає схоплюватися вже в перші хвилини після нанесення, а після повного затвердіння (через 1-2 доби) формує міцну латку, яка не боїться води, сонячних променів, плісняви тощо.
Окремо стоїть поліморфний пластик, або поліморфус. Це полімерні гранули, які стають м’якими при невеликому нагріванні (достатньо температури 60-65 градусів). Речовину опускають у гарячу воду, чекають, поки вона розм’якшиться і стане схожою за консистенцією на пластилін, а потім цією масою заповнюють дірки або склеюють пластикові деталі. Після застигання утворюється міцне з’єднання. Унікальна особливість цього матеріалу в тому, що він не обпалює – діставши його з гарячої води, можна одразу ж працювати з ним голими руками.
За допомогою епоксидки можна легко закласти тріщини та невеликі отвори. Після застигання виходить тверде, стійке до всіх дій з’єднання, при цьому воно абсолютно прозоре і тому непомітне. Якщо виникне потреба, таке покриття можна пофарбувати.
Крім класичної універсальної епоксидної смоли для склеювання, є її різноманітні варіанти, серед яких можна вибрати засіб, що ідеально підходить для будь-якого випадку: з підвищеною еластичністю, стійкістю до високих температур, з миттєвим затвердінням і т.д.
Однак епоксидка не здатна склеїти деякі полімери: найчастіше вона безсила при ремонті виробів із поліетилену, полістиролу, оргскла тощо.
Оскільки епоксидна смола трохи складніше у застосуванні, ніж клей чи герметик, і працює не з кожним матеріалом, її зазвичай використовують лише якщо під рукою немає жодних інших засобів.
Можна скуштувати зварювання будівельним феном. Як запаяти дірку в пластиці? Якщо вона невелика, а пластмаса досить товста, її просто нагрівають до розм’якшення, а потім притискають краї ушкодження один до одного і чекають на їх охолодження. Однак якщо діра значна, може знадобитися присадковий матеріал (зазвичай вони випускаються у вигляді прутків), який також треба розплавити, а потім, використовуючи його, загорнути отвір.
Латки, зроблені таким методом, виходять якісними і довговічними, але цей спосіб не завжди зручний: далеко не у всіх є будівельний фен і допоміжні інструменти (шпатель для утоплення і розрівнювання прутка, шліфувальна машина для зачистки країв пошкодження, також нерідко потрібні спеціальні насадки для фену), обпектися і не перегріти пластик.
Порада: від ідеї запаяти дірку паяльником краще відразу відмовитися, тому що більшість полімерів від такого нагріву миттєво розплавляються, і процес робіт стає неконтрольованим. Нерідко спроби запаяти тріщину на пластиці призводять тільки до ще більших ушкоджень.
При ремонті речі із пластику за допомогою клею, герметика чи епоксидки, етапи виконання робіт будуть наступними.
При паянні феном порядок робіт буде трохи іншим. Спершу треба зняти з оброблюваної ділянки лакофарбове покриття (за допомогою шліфувальної машини або наждакового паперу), потім зачистити краї тріщини і трохи розширити їх, щоб туди помістився полімерний прут. У прута заточується кінчик і вставляється на початок отвору, який треба відремонтувати. Далі присадка нагрівається та акуратно утоплюється між краями отвору. Поки вона м’яка, їй надають потрібну форму, а потім чекають на повне затвердіння. Однак це досить складний спосіб, як полагодити дірку в пластиці, тому його використовують тільки якщо інші методи з якихось причин не підходять.
Порада: при використанні будівельного фена полімерний прут повинен бути тільки з того виду пластику, з якого зроблена деталь, що ремонтується.
У типових ситуаціях, коли треба закласти тріщину або невелику дірку в пластмасі, підходить більшість засобів. Однак є ситуації, коли ті чи інші методи ремонту не працюють або є більш зручні способи вирішення проблеми.
Насамперед треба звернути увагу на тип пластику, з якого виготовлено пошкоджений виріб (зазвичай він вказаний у вигляді маркування на речі). Визначивши тип полімеру, можна підбирати відповідну клеючу речовину.
Порада: багато сучасних клеїв мають вдосконалені формули і здатні склевати буквально всі види пластмаси. Тому при виборі клею слід уважно вивчати інструкцію, щоб дізнатися, чи можна його застосовувати в конкретному випадку.
Рідкий пластик, герметики та поліморфус можна використовувати з будь-якими пластиками, тому що в їх складах зазвичай немає агресивних речовин. Однак і результат ремонту не завжди буває якісним, тому, перш ніж користуватися річчю, варто перевірити, чи надійною вийшла латка (потягти краї в різні боки, несильно постукати нею і т.д.).
Крім того, є деякі особливості щодо ремонту різних пластикових виробів.
Склеювання в домашніх умовах не може гарантувати 100% надійного з’єднання. Тому відремонтоване місце бажано не наражати на серйозні навантаження.
Источник: www.ivd.ru
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *