Танк MBT-70./ Фото: wikimedia.org
На початку 1960-х років Пентагон та міністерство оборони ФРН вирішили спільними зусиллями побудувати новий танк – потужний, з надійною бронею та важким озброєнням. Їм терміново знадобилася нова бронетехніка, щоб протистояти Радянському Союзу у конфлікті. У танк вклали багато сучасних технологій і величезну кількість грошей, і в результаті вийшов MBT-70 – дуже дорога і така ж марна іграшка для військових.
1. Спільний проект США та ФРН
Американський MBT-70./ Фото: mungfali.com
Після довгих переговорів між ФРН та США країни дійшли згоди, у 1963 році підписали папери та розпочали новий спільний проект. Завдяки цій співпраці обидві сторони розраховували заощадити на розробці та прискорити процес, зайнявшись власною частиною проекту. Наприклад, Сполучені Штати відповідали за створення 152-міліметрової зброї та за сумісництвом пускової установки.
Німецька Kampfpanzer 70./ Фото: armoredwarfare.com
Ось тільки американські та німецькі військові мали власне бачення ідеального танка, і вимоги до нього відповідні. Американці хотіли зброю побільше і потужніша, яка могла атакувати з великої відстані, не особливо дбаючи про захист у мети. У свою чергу, німецькі військові враховували густу мережу європейських доріг та мостів, а тому хотіли легший та маневреніший танк. Тому вже на етапі планування виникли великі проблеми. Втім, це не завадило країнам домовитися, робота над проектом більш-менш просувалася вперед, а інженери не обмежували свою уяву.
2. Фантастичні технології та їх ціна
Стенд для випробування підвіски. Фото: armoredwarfare.com
Щоб результат повністю відповідав вимогам військових, конструкторам довелося відмовитись від традиційного компонування та перемістити екіпаж у вежу. При цьому висота корпусу зменшилася, а силует машини став меншим, що хоч трохи зменшувало ймовірність влучення. Решта танка теж була не зовсім звичайною, зокрема, для нього розробили гідропневматичну підвіску, за допомогою якої можна було регулювати кліренс та нахиляти корпус у різні боки. При необхідності можна було навіть підняти ніс танка, щоб подолати якусь перешкоду. Для 1960-х років це було великою новацією і відкривало перед MBT-70 нові можливості.
Гармата-пускова установка./ Фото: stardestroyer.net
Як основну зброю передбачали використовувати 152-міліметрову гармату, яка одночасно виконувала роль пускової установки для протитанкових ракет. Це вважалося однією з найбільших переваг танка: з однієї й тієї ж зброї міг стріляти і звичайними снарядами, і керованими ракетами, якщо поразки мети бракувало дальності для поразки мети. До того ж на дах танка встановили 20-міліметрову гармату з дистанційним керуванням, за допомогою якої можна було вести вогонь по вертольотах та легкій бронетехніці. Все це рухалося двигуном потужністю близько 1500 кінських сил, а рівною дорогою танк міг розганятися до 64 км/год, що вважалося більш ніж гідним результатом.
3. Грандіозний провал
Танк вийшов надто дорогим./ Фото: msn.com
До кінця 1960-х років вартість проекту перевищила всі розумні межі, і в цьому винні були розробники, які намагалися побудувати найкращий і сучасний танк свого часу. Все, що вони використовували під час його створення, вимагало дорогих матеріалів, складних технологій, досліджень та великої точності у виробництві. У результаті ціна одного танка перевалила за мільйон доларів, що на той час було колосальною сумою. Наприклад, основний танк М60, який перебував на озброєнні США, обходився американському уряду в 200 тисяч доларів.
Занадто складний для виробництва. Фото: warthunder.com
До того ж німецькій стороні зовсім не подобалася низька надійність американської техніки, а найбільше претензій було до 152-міліметрової гармати та до унітарних зарядів для неї. Через недосконалу конструкцію гільзи метальний заряд поводився нестабільно, і це іноді призводило до займання прямо в стовбурі. Протитанкові ракети надійністю теж не відрізнялися, а для наведення на ціль потрібна була примхлива і складна техніка. У свою чергу, американці обурювалися затримками у постачанні німецьких комплектуючих, а також були дуже незадоволені вагою танка, який перевищив усі ліміти.
Обидві країни відмовилися від нього./ Фото: armoredwarfare.com
У результаті 1970 року розчарована Німеччина вийшла з проекту і вирішила розробляти танк самостійно, без Сполучених Штатів, які згодом теж припинили подальшу роботу над безглуздим проектом. На той момент обидві країни спільно витратили близько мільярда доларів, не отримавши жодної серійної машини.
4. Безцінний досвід невдачі
Частково розробки використовували у Leopard 2. Фото: warthunder.ru
Як би там не було, витрачені на проект гроші і час таки не зникли даремно. За кілька років встигли провести багато досліджень та створити корисні напрацювання, які згодом стали в нагоді в роботі над іншими проектами. Розробки для ходової частини, системи управління вогнем та деякі інші використовували при створенні нового Leopard 2. Зокрема йому дістався новий двигун, побудований з урахуванням новітніх розробок.
MBT-70./ Фото: wikipedia.org
У свою чергу, американцям довелося заново проектувати “Абрамс”, але завдяки отриманому під час створення MBT-70 досвіду вони уникли численних помилок. Наприклад, відмовилися від проблемної 152-міліметрової гармати.
Ще цікаве з нашого каналу:
«Леклерк»: що являє собою найдорожчий танк Європейського Союзу
На цей час американський танк M1 Abrams все ще перебуває на озброєнні, отримав безліч модифікацій та нову техніку, але це не врятувало його від старіння. Він досягнув свого порогу модернізації, і американці намагаються знайти йому заміну.