Скільки важких праць було написано пропагандистами гарного тону про те, що гроші – подарунок дуже сумнівний і далеко не завжди доречний… Що він може поставити обдарованого в незручне становище і навіть образити. Про те, що допускається він лише у особливих випадках. Про те, що заздалегідь з обдаровуваного мало не довідку про доходи необхідно зажадати і встановити, чи сума майбутнього презенту пропорційна його добробуту. Ну, та інша, інша, інша…
Але не виключено, що під час фінансової кризи ми почнемо по-іншому оцінювати грошові подарунки. Життя покаже. А моя сьогоднішня стаття – не про моральний бік питання, а про естетичну. Припустимо, що з подарунком ми визначилися: гроші, ще раз гроші та нічого, крім грошей. Так треба. І вся проблема тепер у тому, як їх подати. Не за принципом «з рук в руки», зрештою.
З посібників на тему «як поводитися» радянських часів (у деяких у домашній бібліотеці досі такі зберігаються) випливає, що гроші найкраще подавати в конверті. Або у вигляді ощадкнижки з номером відкритого на ім'я винуватця урочистості рахунку в банку. Традиція нового часу – подарункові сертифікати від великих магазинів та торгових центрів. Ощадкнижки та сертифікати на креатив не надихають, а ось творчі експерименти з конвертами допускаються.
Банальна поштова поліграфія нам не потрібна. Нам потрібна подарункова упаковка, і їй належить бути ошатною та вишуканою. У деяких містах такі конверти, виготовлені дизайнерами, продають у магазинах подарунків. Але можна спробувати зробити конверт «для особливої нагоди» самостійно.
У рукотворній оправі
Як? Наведу нехитрий рецепт. Берете лист звичайного офісного паперу для друку: білого, а краще кольорового – його продають у «Канцтоварах». Його довжина становить близько 30 см (29,7, якщо точно). Відміряєте від нижнього краю десь 11-12 см та загинаєте його до центру. Від місця згину приклеюєте її до основної частини листа за допомогою вузеньких (близько 3-х мм) смужок двостороннього скотчу. Вийде кишенька для купюр. Після чого “вільні” 7-8 см з верхнього краю листа також загинаємо до центру, як клапан над кишенькою. Конверт готовий.
Перевертаємо його і самозабутньо пускаємося у прикрасу «фасаду». У хід підуть штучні квіти або натуральні сухоцвіти, стрічки, тасьма, мережива, аплікації, стрази, наклейки, стікери та ваша фантазія. Прикріплювати декор краще за допомогою того ж двостороннього скотчу або крихітних крапель моментального клею, оскільки майже всі клеї з канцелярської серії короблять і стягують папір.
Якщо маєте навички малювання, можете зобразити щось, що відповідає нагоді. Беремо гелеву ручку відтінку жовтий чи сірий металік – вони дають приголомшливий ефект золота чи срібла – і написуємо конверт. Напис може бути як лаконічний («Вітаємо!», «З ювілеєм!», «З днем весілля!», «З народженням первістка!» тощо), так і дуже ґрунтовним (вітання у віршах, напуття тощо).
Чий карбованець довший?
Традиція дарувати гроші на весілля, кажуть, прийшла із Америки. Там начебто прийнято подавати молодятам «грошове дерево» – гілку з нанизаними на неї шишками, дзвіночками та іншими брязкальцями. Усередині кожної схована банкнота.
А мені доводилося спостерігати, як дарують «довгий карбованець» у Росії, на Кубані. Декілька десятків купюр щодо невеликого номіналу склеюються між собою смужками скотчу і складаються «гармошкою». Її кладуть у конверт. Варто витягнути одну з купюр, як за нею відразу потягнеться вся стрічка – на очах у здивованих наречених та всієї поважної публіки. Єдина умова: банкноти мають бути новенькими, інакше скотч потім не віддереш. Спосіб, до речі, не на самих весіллях успішно практикується. Ставав цвяхом програми і днями народження, і ювілеях.
Ще варіант – взяти трилітрову скляну банку, обклеїти її різними написами та побажаннями, прикрасити бантиками-квіточками. На дно покласти суму, яку даруємо. На урочистості обов'язково взяти слово серед перших. Навіщо? Щоб подати приклад іншим гостям, які теж принесли як подарунок готівку. Вимовляємо полум'яну промову про те, що гроші належить зберігати в банку, і вручаємо банку. Інші гості будуть позбавлені необхідності супроводжувати коментарями свої презенти в рублях або у валюті, і сміливо опускатимуть їх слідом за вашим.
МОЗ і не снилося.
Якщо той, кому ви збираєтеся подарувати гроші, – непоправний курець, пропонується наступний план дій. Купуємо пачку його улюблених цигарок. Акуратно розпаковуємо, намагаючись не пошкодити плівкову обгортку. Виймаємо з пачки сигарети та прибираємо їх подалі: нічиїм шкідливим звичкам потурати ми не маємо наміру. Двадцять банкнот (з номіналом та загальною сумою визначтеся самі) скручуємо в тугі трубочки і засовуємо в пачку. Закриваємо і заклеюємо в обгортку так, щоб пачка здавалася недоторканою.
Перед винуватцем урочистості вибачаємось за те, що не було можливості купити інший подарунок. Кризу, мовляв, надворі, на роботі зарплату урізали (або взагалі скоротили). Але оскільки дорогий не подарунок, а увага, і ти знаєш, як уважно ми з тобою завжди ставилися один до одного, то я приніс тобі те, що ти дійсно любиш. Давай закуримо, товаришу, по одній…
«Золоте яєчко»
А як бути, якщо ювіляр, іменинник чи наречений із нареченою тютюнового диму на дух не переносять? Вихід є: взяти шоколадне яйце “кіндер-сюрприз”. Схема обробки приблизно та сама, що й для цигаркової пачки: витягаємо з паперової упаковки, потім розрізаємо ножем яйце вздовж на дві половинки. Усередині, як відомо, знаходиться пластмасова коробочка з іграшкою. Іграшку – у користування дітям, своїм чи сусідським. А в коробочку ховаємо грошові купюри, попередньо склавши їх уздовж навпіл і потім згорнувши в трубочку. Укладаємо результат своїх хитрощів назад у шоколадні половинки, щільно притискаємо їх один до одного, краї з'єднання ретельно загладжуємо теплою ложкою.
Можна помістити яйце в «рідну» упаковку. А можна піти далі та озолотити його за повною програмою. Беремо листок фольги золотистого кольору (набори фольгованого паперу для дитячої творчості легко знайти в канцелярських магазинах). Загортаємо до нього «кіндер-сюрприз». Фіолетовою гелевою ручкою або фломастером малюємо, імітуючи штамп птахофабрики, символ приналежності авторських прав – літеру С у кружечку. І підпис: «Курочка Ряба». Невелика примітка: ручки та фломастери трапляються різної якості, не всі пишуть на фользі. І тому допускається зобразити штамп на простому папері, вирізати і потім приклеїти до обгортки. Наше золоте яєчко готове. Супровідні коментарі – до смаку.
«Подарувальні» гроші подають також у скриньках, у невеликих сувенірних скарбничках, вставляють у фоторамки, кладуть у полотняні мішечки з різними жартівливими написами від «Кота в мішку» до «Зятя на «Мазератті», роблять муляжі великих цукерок («на солодке життя!»). Найвідповідальніший момент – вміло обіграти підношення. А гроші самі по собі не такий вже й нетактовний подарунок, якщо даруються зі смаком та з гумором.