Українці за кордоном: чому подарунки та квіти не скасовують рахунку за стейк

Ілюстрація до статті про культурні відмінності святкування Дня народження за кордоном.

Давня подруга, яка вже кілька років мешкає в Канаді, розповіла про ситуацію, що сталася з нею на дні народження колеги. Ця історія викликала сміх, але водночас залишила відчуття образи. Подруга не могла визначити, на кого саме ображатися: на колегу, яка не попередила про формат свята, чи на себе, за незнання канадських культурних традицій.

Подруга вже два роки працює в канадській компанії і встигла подружитися з кількома колегами. Тому, коли одна з них запросила її на свій День народження, вона з радістю погодилася. Подруга придбала якісний подарунок та гарний букет квітів. Свято проходило чудово, доки наприкінці вечора офіціант не приніс їй рахунок за замовлені нею страву та коктейлі.

Як з’ясувалося, усі гості оплачували власні замовлення. Подарунків та квітів ніхто не дарував. У результаті, подруга витратила 150 доларів на подарунок і квіти, а ще 70 доларів – за власний чек.

Вдома, досліджуючи відмінності менталітетів та культур, вона натрапила на обговорення, де багато українців ділилися схожими неприємними ситуаціями.

Українцям притаманна гостинність, і зазвичай іменинник відповідає за організацію свята: бронює заклад, дбає про комфорт гостей, слідкує, щоб ніхто не залишався без напоїв чи їжі. Оплачує все це також він. З фінансової точки зору, існує негласне правило: вартість подарунка має хоча б «окупити» місце за святковим столом. Це своєрідний «бартер» квитка на свято на подарунки.

У Канаді, США та країнах Західної та Північної Європи святкування Дня народження є насамперед приводом для зустрічі та спілкування. Подарунки можуть бути символічними (пляшка вина, квіти, листівка, свічка) або їх можна не дарувати взагалі. Кожен гість оплачує власні замовлення.

Хоча такий підхід може здатися незвичним, він має свої переваги. Якщо у когось обмежені фінансові можливості, можна замовити щось недороге і все одно долучитися до святкування та спілкування. Іменинник, у якого немає грошей на велике свято, може дозволити собі оплатити лише власне замовлення.

В Україні ж, якщо людина не має грошей на подарунок, вона часто відмовляється від участі у святі, щоб уникнути незручності. Це може бути невигідно і для іменинника, адже на святі можуть бути присутні не всі бажані гості. Крім того, існують люди, які не надто переймаються вибором подарунка і дарують речі, які зовсім не потрібні імениннику. В результаті, людина витрачає час та кошти на організацію свята, а отримує багато непотрібних речей.

З точки зору іноземця, отримання дорогих подарунків, таких як елітні парфуми, шовковий шарф чи техніка, може здатися дивним і навіть зобов’язуючим. Вони звикли до невеликих подарунків як прояв уваги, або, в кращому випадку, до того, що гості скидаються і оплачують рахунок імениннику.

Західний формат святкування виглядає зручнішим, але й він має свої нюанси. Часто рахунок ділять порівну між усіма присутніми («split the bill evenly»), щоб уникнути складнощів з підрахунком індивідуальних замовлень. Проте, якщо ви замовили салат та склянку води, а хтось інший – кілька бургерів та коктейлів, рівний розподіл рахунку може викликати невдоволення. До того ж, у Канаді та США до загальної суми додаються податки та обов’язкові чайові (близько 15-20%), що значно збільшує кінцеву вартість.

Як не збанкрутувати на іноземних вечірках

Щоб уникнути неприємних ситуацій з оплатою рахунку, варто запам’ятати кілька правил.

Українці часто інтерпретують фрази іноземців крізь призму власних реалій. Коли іноземець каже “Let’s meet for drinks” (Зустрінемося на напої) або “Join me at the restaurant” (Приєднуйся до мене в ресторані), це не означає запрошення на банкет. Це пропозиція скласти компанію, де кожен платить за себе. Якщо ж лунає слово “hosting” (я приймаю/влаштовую) або прямолінійне “my treat” (я пригощаю) – тоді можна розраховувати на те, що вас пригостять.

Не бійтеся запитувати. У США, Нідерландах чи Німеччині цілком нормально написати в чат: “Hey, are we splitting the bill?” (Платимо кожен за себе?). Така прямота буде оцінена. У Великій Британії чи Франції краще сформулювати запитання м’якше: “How shall we sort the bill?” (Як вирішимо з рахунком?), щоб не здатися надто різким.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *