У прокат вийшов 2D-мультфільм «Арко. Мандрівка крізь час» від студії Neon і продюсерки Наталі Портман. Фільм, номінований на «Оскар-2026», описують як суміш Studio Ghibli та «Інтерстеллара».
Арко, 10-річний хлопчик у веселковому плащі, прибув із майбутнього (2932 рік) і намагається повернутися додому.
Стрічка відзначена як найкращий мультфільм року Європейською кіноакадемією. Сюжет розгортається у 2075 році, коли дітей виховують роботи, а природа страждає від постійних пожеж. Арко падає з неба та зустрічає 10-річну дівчинку Ірис. Разом із друзями вони намагаються врятувати ліси, що палають, і допомогти Арко повернутися додому.
Мультфільм розповідає про хлопчика у веселому плащі та його подорожі в часі. Події відбуваються у 2075 році. Дітей виховують роботи, а природні ресурси потерпають від постійних пожеж. Коли Арко падає з неба, його знаходить 10-річна дівчинка Ірис. Разом із друзями вони намагаються врятувати ліси, що палають, і допомогти Арко повернутися додому.
«Арко» дебютував в офіційній програмі Каннського кінофестивалю. Стрічка здобула головну нагороду «Кришталь» за Найкращий повнометражний фільм на Міжнародному фестивалі анімаційних фільмів в Аннесі, а також перемогла на фестивалях у Локарно та Торонто.
На Rotten Tomatoes мультфільм має 93% «свіжості» за рецензіями понад сотні кінокритиків та 89% від глядачів.
Видання The Guardian порівнює фільм із «Іншопланетянином» Стівена Спілберґа. Зазначається, що попри тему неминучої загибелі Землі, «Арко» не є надто депресивним.
Видання Little White Lies називає повнометражний дебют Юґо Бʼєнвеню «однаково відшліфованим і старанним, а також химерним і дивним». Екологічний посил мультфільму порівнюють із «Навсікая з Долини Вітрів» та «Принцесою Мононоке» Хаяо Міядзакі.
«Арко» створено у 2D — техніці, що, за словами режисера, «здатна по-справжньому зачарувати світ». Він називає це рішення маніфестом проти засилля тривимірної графіки.
The New York Times відзначає, що в епоху штучного інтелекту «Арко» навчає цінувати «дитячий інтелект». У інтерв’ю Бʼєнвеню розповів, що на стиль анімації його надихнуло дитинство, проведене у Мексиці, Чаді та Франції, де працював його батько, а також аніме-серіал “Dragon Ball Z” і «Принцеса Мононоке» Міядзакі.
обкладинка й фото: Neon, надані Віледжу через «Артхаус Трафік»