Іноді навіть звичні продукти можуть приховувати потенціал, який не відразу помічаєш. Кориця — знайома з дитинства спеція, яку ми охоче додаємо до кави, вівсянки чи випічки — поступово стає предметом наукових досліджень. За межами її приємного смаку виникають серйозні питання: чи дійсно вона впливає на функцію мозку, і якщо так — яким чином, повідомляє Ukr.Media.
Що відомо: перші спостереження і гіпотези
Корицю вже давно досліджують як джерело антиоксидантів і протизапальних речовин. Її компоненти пов’язують з потенційною протираковою активністю. Проте нещодавно науковці зосередили увагу на ще одному аспекті — її впливі на когнітивні функції: пам’ять, здатність до навчання, емоційну регуляцію.
Масштабний огляд 40 наукових досліджень виявив, що вживання кориці може бути пов’язане з покращенням когнітивних показників. У деяких випадках учасники експериментів демонстрували підвищену концентрацію, кращу продуктивність під час розумової діяльності і знижений рівень тривожності. Ці результати викликають інтерес — проте також ставлять безліч нових запитань.
Цей огляд опубліковано в журналі Nutritional Neuroscience під назвою “Cinnamon and cognitive function: a systematic review of preclinical and clinical studies”.
Важливе уточнення: кореляція — не причинність
Коли ми говоримо, що споживання кориці пов’язане з покращенням пам’яті, це не обов’язково означає, що сама кориця викликає цей ефект. Люди, які регулярно її вживають, можуть також дотримуватися більш здорового способу життя загалом: харчуватися правильно, більше рухатися, уникати стресу. Наука поки не підтвердила, що кориця безпосередньо “покращує пам’ять” у людському мозку. Але спостереження є — і вони створюють підґрунтя для подальших досліджень.
Що може бути основою ефекту?
Якщо спробувати заглибитися, кориця може взаємодіяти з мозком через кілька можливих механізмів.
Нейромедіатори — молекули, відповідальні за передачу сигналів між нейронами. Ацетилхолін, дофамін, серотонін — усі ці речовини є ключовими регуляторами нашого настрою, навчання, уваги. Кориця, або сполуки, що утворюються під час її метаболізму, ймовірно, можуть впливати на ці процеси — хоча докази поки що переважно лабораторні.
BDNF — нейротрофічний фактор, що сприяє росту нових нервових клітин. Його низький рівень асоціюється з депресією та зниженням пам’яті. Чи може кориця підвищити його рівень? Деякі експерименти на тваринах вказують на таку можливість.
Мікробіом кишківника — вже не екзотична тема, а центральний елемент сучасної медицини. Зв’язок “кишківник-мозок” визнано. Відомо, що спеції можуть змінювати мікробний склад кишківника. Чи впливає кориця на ці бактерії так, що вони, в свою чергу, можуть впливати на мозок? Імовірно. Але це лише гіпотеза, яка потребує підтвердження.
Поки що все це — дослідницька область. Проте навіть без повного розуміння механізму можна припустити: кориця — це не диво, а цікавий елемент нашого раціону.
Клінічні експерименти: обережний оптимізм
У кількох реальних експериментах на людях кориця продемонструвала обнадійливі, але не однозначні результати. Наприклад, у молодих учасників, які жували жувальну гумку з корицею, спостерігалося покращення концентрації. Ймовірно, тут спрацював не лише ефект самої спеції, а й процес жування — він покращує кровообіг у мозку.
Натомість у людей з преддіабетом, які споживали білий хліб з корицею, значних змін не зафіксували. Це свідчить про те, що ефект може залежати не лише від самого продукту, а й від фізіологічного стану організму, способу споживання, дози та супутніх факторів.
Тип кориці — більше, ніж деталь
Кориця не є однаковою. На ринку існує два основних види: Касія (дешевша, домінує в супермаркетах) та Цейлонська (дорожча, іноді називається “справжньою”). Вони відрізняються не лише смаком, а й вмістом кумарину — речовини, яка в надмірних кільк
Джерело: ukr.media
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *