Стюарт Блум не зміг врятувати Всесвіт. Але хто сподівався, що власнику крамнички коміксів із «Теорії великого вибуху» це вдасться? Це новий спіноф від Чака Лоррі й Зака Пенна, які після завершення ситкому про фізиків-гіків випустили два приквели в цьому всесвіті: «Юний Шелдон» і «Перший шлюб Джорджі та Менді». Причин для такої кількості спінофів, на думку одного з шоуранерів Білла Преді, криється в персонажах: «Вони цікаві. А ще їх багато, тому хочеться провести достатньо часу з кожним».
«Стюарт не зміг врятувати Всесвіт» фокусується на другорядних персонажах «Теорії великого вибуху»: Стюарті та його дівчині Деніз, геологу Берту й фізику Баррі Кріпке. Це перший проєкт Чака Лоррі, випущений на HBO Max (в Україні також доступний на Megogo). Для сервісу це означає потенціал для «брудніших» жартів та жорстокості, хоча в цьому проєкті їх майже не використовували. Чак Лоррі згадує, що ідея серіалу виникла близько 12 років тому: «У крамничці коміксів Стюарта з’являється портал в інший всесвіт. Завжди хотів попрацювати з таким великим жанром, як наукова фантастика. Мені здається, це справді смішно», — каже шоуранер на пресконференції, на якій побував Віледж.
«Не було ніякого процесу. Ніхто не хотів, щоб ми щось писали. Коли в тебе є така ідея, ти очікуєш, що кіностудія заохочуватиме тебе продовжувати… Це сталося, коли сталося», — розповідає Чак Лоррі. Зустрічі щодо роботи над серіалом тривали й під час пандемії коронавірусу. «Я тоді думав: чи треба мені вдягати маску в офісі Чака?» — жартома згадує Кевін Суссман.
За сюжетом серіалу, існують паралельні виміри, де Стюарт Блум — обранець, який має врятувати Всесвіт. Він випадково ламає пристрій, створений Шелдоном, Леонардом і Говардом, що спричиняє Армагеддон у мультивсесвіті. Стюарт з іншого всесвіту ставить собі завдання: урятувати світ. У кожній серії герої намагаються це зробити в новому сеттингу: пустельний апокаліпсис у стилі «Borderlands», де Баррі Кріпке — диктатор у білому костюмі; «ідеальний світ» штучного інтелекту, де всі «привітні й добрі», бо їх контролює чип у шиї; а також місце, де існують магія й полювання на відьом.
«Чому ця назва [серіалу] працює? Бо в ній є відповідь», — жартує Джон Росс Бові. «Як у п’єсі «Смерть комівояжера», — додає Браян Посен. Білл Преді, один зі сценаристів серіалу, переконаний, що необов’язково мати досвід перегляду «Теорії великого вибуху», щоб насолоджуватися цим проєктом. У «Стюарті» є кілька камео з оригінального серіалу, і ці персонажі продовжать з’являтися в наступних сезонах, додають творці.
Кевін Суссман, який зіграв Стюарта, колись справді працював у крамничці коміксів, бо не зміг знайти роботу офіціантом. У 90-х на кінопробах до реклами Суссман зустрів Джона Росса Бові (Баррі Кріпке), хоч вони й працювали в одній фірмі одночасно, не знаючи про це. Крім того, Лорен Лапкус (Деніз) грала з Бові в одному театрі, а також няньчила дитину Браяна Посена (Берт) ще до початку знімань «Теорії великого вибуху». Саме тому хімія між акторами — це найсильніший бік серіалу.
Натомість творці найбільше «роблять ставку» на гумор. На їхню думку, він працює, бо персонажі перебувають в умовах «перманентного апокаліпсису й загрози смерті, але залишаються собою й жартують про буденні речі». Усе це втиснули в серії по 15–20 хвилин. Утім, саме за це (а також надмірний фан-сервіс) серіал критикують. Roger Ebert пише, що «проблема одна — це просто недостатньо смішно».
Variety називає серіал «легким і грайливим», а також відзначає сміливість творців, які кардинально змінили сеттинг після «Теорії великого вибуху» й інших приквелів серіалу.
Vulture вважає, що «Стюарт» не зміг стати хорошим серіалом: «… Це показує, як творці бачать свою аудиторію — їм не потрібні щирі старання зробити із цього хороше шоу, вони достатньо дурні, щоб потребувати підказок [як у вступних титрах із жартами від творців — ред.]. Вони вірні, як домашні пси, і з радістю з’їдять будь-який сирий контент, який пхатимуть їм до носа».
На Rotten Tomatoes серіал має 71% «свіжості» від критиків.