Дослідники з’ясували, що повітря в наших домівках і автомобілях може бути основним джерелом мікропластику, який проникає глибоко в легені. Як свідчить дослідження, проведене Університетом Тулузи та опубліковане в PLOS One, доросла особа щодня вдихає до 68 тисяч мікропластикових частинок діаметром менше 10 мікрометрів — в сто разів більше, ніж вважалося раніше.
Автори вперше оцінили вміст мікропластику не тільки в житлових приміщеннях, а й у салонах автомобілів під час реального водіння. Більше 90 відсотків виявлених частинок мали розмір менше 10 мкм, тобто вони настільки малі, що можуть досягати альвеол легенів. Концентрація мікропластику в повітрі автомобілів досягала 2238 частинок на кубічний метр, у квартирах — в середньому 528. Для аналізу використовувалася раманівська спектроскопія, яка дозволяє точно визначити розмір і склад пластикових частинок.
Дослідження підтвердило, що мікропластик не лише поширений, але й має здатність накопичуватися в організмі: частинки, що вдихаються, можуть виділяти токсичні добавки, потрапляти в кров і викликати запалення, імунні реакції та пошкодження тканин. Вчені наголошують: забруднення повітря мікропластиком у приміщеннях стало одним із найбільш недооцінених ризиків.
Джерело: ukr.media
Дослідники з’ясували, що повітря в наших домівках і автомобілях може бути основним джерелом мікропластику, який проникає глибоко в легені. Як свідчить дослідження, проведене Університетом Тулузи та опубліковане в PLOS One, доросла особа щодня вдихає до 68 тисяч мікропластикових частинок діаметром менше 10 мікрометрів — в сто разів більше, ніж вважалося раніше.
Автори вперше оцінили вміст мікропластику не тільки в житлових приміщеннях, а й у салонах автомобілів під час реального водіння. Більше 90 відсотків виявлених частинок мали розмір менше 10 мкм, тобто вони настільки малі, що можуть досягати альвеол легенів. Концентрація мікропластику в повітрі автомобілів досягала 2238 частинок на кубічний метр, у квартирах — в середньому 528. Для аналізу використовувалася раманівська спектроскопія, яка дозволяє точно визначити розмір і склад пластикових частинок.
Дослідження підтвердило, що мікропластик не лише поширений, але й має здатність накопичуватися в організмі: частинки, що вдихаються, можуть виділяти токсичні добавки, потрапляти в кров і викликати запалення, імунні реакції та пошкодження тканин. Вчені наголошують: забруднення повітря мікропластиком у приміщеннях стало одним із найбільш недооцінених ризиків.
Джерело: ukr.media
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *