Помилки вкорінення живців герані та як їх уникнути — квітникарям на замітку

Герань (пеларгонія) — одна з найулюбленіших кімнатних рослин, яка тішить нас своїми яскравими кольорами та приємним ароматом. Розмноження герані живцями є найвідомішим і найефективнішим методом отримання нових здорових рослин. Проте, незважаючи на те, що герань вважається невибагливою рослиною, процес укорінення живців вимагає дотримання певних рекомендацій, інформує Ukr.Media.

Розглянемо основні принципи та техніки, які допоможуть вам досягти найкращих результатів при розмноженні герані.

Правильний вибір субстрату для укорінення

Одним з ключових аспектів успішного укорінення живців герані є вибір відповідного субстрату. Коріння, що розвивається, потребує достатньої кількості кисню, тому ґрунт повинен бути легким, пухким і добре дренованим.

Звичайний садовий ґрунт часто є занадто важким і щільним для нормального росту коренів. Торф’яні суміші, хоча й легші, можуть утримувати занадто багато вологи, що збільшує ризик загнивання живців. Ідеальний субстрат для укорінення герані повинен містити складові, що забезпечують хорошу аерацію та збалансоване вологоутримання.

Рекомендований склад субстрату для укорінення:

• 50% кокосового субстрату — забезпечує оптимальну легкість і повітропроникність;

• 30% перліту — запобігає ущільненню ґрунту та сприяє рівномірному розподілу вологи;

• 20% крупнозернистого піску — покращує дренаж і доступ повітря до коренів.

Такий склад створює ідеальні умови для розвитку здорового та міцного коріння. Після формування розвиненої кореневої системи рослину можна пересадити в більш поживний ґрунт для подальшого росту, але навіть у цьому випадку важливо додавати розпушувачі для забезпечення належної аерації.

Оптимальна глибина посадки живців

Одна з найпоширеніших помилок при вкоріненні живців герані — занадто глибока посадка. Парадоксально, але глибша посадка не сприяє кращому укоріненню, а навпаки, часто призводить до загибелі живця.

При надмірному заглибленні стебло починає гнити через постійний контакт з вологим середовищем. Особливо небезпечна така ситуація при частих поливах або використанні важкого ґрунту з поганим дренажем.

Для успішного укорінення достатньо заглибити нижній вузол живця у ґрунт на глибину не більше 1-2 см. Усі інші вузли повинні залишатися над поверхнею ґрунту. Таке розміщення забезпечує оптимальні умови для формування коренів без ризику загнивання стебла.

Методи укорінення: ґрунт проти води

Багато квітникарів практикують укорінення живців герані у воді, оскільки це дозволяє спостерігати за процесом формування коренів. Дійсно, у воді коріння з’являється досить швидко, що створює ілюзію успіху.

Однак важливо усвідомлювати, що коріння, сформоване у воді, суттєво відрізняється від коріння, що розвивається в ґрунті. Воно зазвичай більш крихке, тонке і не має кореневих волосків, які відіграють ключову роль у поглинанні води та поживних речовин з ґрунту. При пересадці такого живця з води в ґрунт виникає серйозний стрес, оскільки “водяне” коріння повинно адаптуватися до абсолютно нових умов.

Статистика свідчить, що при пересадці з води в ґрунт до 40-50% живців герані можуть загинути або суттєво відставати в розвитку. Тому більш надійним методом є укорінення одразу в легкому субстраті, де коріння формується повноцінним та адаптованим до ґрунтового середовища.

Якщо ви все ж вирішили почати укорінення у воді, варто додати в неї активоване вугілля для запобігання загниванню та пересаджувати живці в ґрунт, щойно корені досягнуть довжини 1-1,5 см, не чекаючи їх повного розвитку.

Режим поливу при вкоріненні

Надмірне зволоження є однією з найпоширеніших причин невдач при укоріненні живців герані. Герань за своєю природою не потребує багато вологи, а живці особливо чутлив

Джерело: ukr.media