Як ви знецінюєте себе в очах оточуючих: 8 звичок, яких варто позбутися

Так, так буває, що хтось із оточення навмисно нас знецінює. Мотиви у цієї людини можуть бути різні. Вона хоче підкорити нас своїй волі і використати у своїх цілях. Вона заздрить нашим успіхам і чекає, коли ж ми нарешті поступимося їй своїм місцем. Або просто сама вона мало що досягла, їй спокійніше, коли і в оточуючих вона бачить лише недоліки, інформує Ukr.Media.

З кожним таким випадком треба розбиратися персонально та підбирати свою тактику.

У цьому ж матеріалі ми говоримо про ті випадки, коли людина сама себе знецінює в очах друзів, колег, близьких чи малознайомих людей. Швидше за все, вона робить це несвідомо.

Але все одно результат проявляється: її досягнення і дії знецінюють, її не завжди сприймають серйозно, вона виглядає слабшою і не такою розумною на тлі оточуючих. Це позначається на рівні доходів, кар'єрі, соціальному становищі і просто у ставленні до неї оточуючих.

Ось звички, за допомогою яких ви себе знецінюєте в очах оточуючих людей.

Часто вибачатися та виправдовуватися

Зрозуміло, сильна і впевнена в собі людина визнає, коли вона в чомусь була неправа, вибачиться.

Але тут йдеться про інше. Є такі люди, які постійно виправдовуються та вибачаються.

Начебто бояться своєю присутністю потривожити когось великого.

За рахунок такої стратегії поведінки вони дають зрозуміти, що самі не гідні перебувати на одному рівні з оточуючими.

А постійними виправданнями показують, що не впевнені у своїх словах та діях.

Невміння приймати компліменти та подяки

На будь-яку подяку чи похвалу людина промичить щось невиразне або скаже щось із розряду:

• Та ну, ти що
• Я ніколи красунею і не була
• Це нічого не коштувало

Значить, вона сама впевнена в цьому. Відповідно, такою реакцією показує оточуючим, як її треба сприймати і ставитися до неї.

Недоречне вихваляння

Це зовсім інший бік тієї ж медалі — заниженої самооцінки.

У даному разі людина за найменше своє слово або дію активно себе вихваляє:

• Я молодець!
• Ось я яка!
• Дивіться та навчайтеся тощо.

Складається враження, що людина не дуже впевнена у собі і словами намагається себе якось підтримати.

У невеликих дозах позитивні афірмації та компліменти собі добрі. Але коли з цим перебір — то дуже схоже на розпач.

Вразливість

Якщо вам неприємно, якщо вас щось зачепило — то обґрунтуйте, поясніть, донесіть до співрозмовника. Якщо дії якоїсь людини не змінюються і зовсім не терпимі — просто мінімізуйте з нею спілкування.

Але коли людина постійно замикається, усувається, дує губи, це демонструє якийсь інфантилізм, незрілість. До такої людини складно ставиться як до дорослої та рівноправної.

Спроби підлаштуватися під інших

Зрозуміло, що всі ми живемо в соціумі, живемо за якимись правилами і змушені зважати на права інших.

Але коли людина постійно поступається, не висловлює свою думку, підлаштовується під інших, то поваги з боку оточуючих це точно не додає.

Постійні порівняння себе з іншими

Зустрічаються такі приклади, коли людина постійно просить у навколишніх підтвердження, що вона в чомусь краща або хоча б не гірша. Бувають спроби якось не доречно вклинитися, розповісти про свої переваги.

Це типова дитяча поведінка, вона ніяк не прикрашає людину.

Невміння відстоювати особисті межі

Нерозуміння власних кордонів та нездатність чи небажання позначати їх оточуючим.

Звичайно, не варто перетворюватися на колючого їжака. Але важливо позначити: що можна робити щодо вас, а що ні.

Транслювання негативних установок

Постійне ниття, скарги, транслювання занепадницьких настроїв.

Людям вистачає своїх проблем. Вічний скиглій і песиміст, швидше, викличе у них бажання втекти подалі, замість того, щоб пошкодувати його.

Джерело: ukr.media