Великий атрактор: Космічна загадка по сусідству з нами

Коли ми уявляємо наш Всесвіт, часто сприймаємо його як простір, що рівномірно розширюється, де галактики “розлітаються” одна від одної з часом після Великого вибуху. Насправді наш космос є набагато складнішим і незвичайнішим — у ньому діють не лише сили розширення, а й потужні гравітаційні потоки, які формують так звану “космічну павутину” — величезну мережу скупчень, ниток та порожнеч, інформує Ukr.Media.

Одним з найяскравіших проявів цієї павутини є Великий атрактор. Близько сорока років тому вчені виявили, що наша галактика Чумацький Шлях рухається в певному напрямку зі швидкістю, яку не можна пояснити лише розширенням простору. Щось велике та потужне, непомітне на перший погляд, “тягне” до себе не лише нашу галактику, а й тисячі інших навколо. За цим стояла гравітаційна аномалія, яку назвали Великим атрактором.

Що таке Великий атрактор і чому його важко дослідити

Великий атрактор — це масивне скупчення матерії, що знаходиться на відстані приблизно 150-250 мільйонів світлових років від Землі, у напрямку сузір’їв Південний Трикутник і Норма. Маса об’єкта становить близько 5 × 10¹⁶ мас Сонця, що, для порівняння, у понад сто тисяч разів перевищує масу нашої галактики — Чумацького Шляху. Проте ці оцінки є лише приблизними, оскільки Великий атрактор розташований у так званій Зоні уникнення.

Природа Зони уникнення

Що ж таке ця зона? Диск нашої галактики містить величезну кількість зірок і міжзоряного пилу, які блокують видиме світло і закривають огляд на віддалене тло небес. Таким чином, значна частина неба в напрямку Великого атрактора буквально “затьмарена”, і жоден звичайний телескоп не може роздивитися, що відбувається за межами Чумацького Шляху. Саме тому структуру і точну масу Великого атрактора не вдалося визначити досі.

Проте астрономи знаходять способи зазирнути крізь цю завісу. Вони використовують радіохвилі, зокрема лінію випромінювання нейтрального водню (довжина хвилі 21 см), а також спостереження в інфрачервоному діапазоні, які не так сильно розсіюються пилом. Саме завдяки цим технологіям, а також детальному вивченню руху галактик (проєкти CosmicFlows та інші), вдалося скласти “мапу” потоків і космічної структури, незважаючи на значні труднощі.

Великий атрактор у мереживі космічної павутини

Наш Всесвіт не однорідний, а складається з величезних скупчень галактик, сполучених між собою нитками темної матерії, які формують “космічну павутину”. Великі порожнечі (войди) розташовані між цими структурами. Галактики та їхні групи рухаються швидше не лише завдяки гравітації скупчень, а й тому, що аналогічні порожнечі “відштовхують” їх у протилежному напрямку.

Протягом останніх кількох років астрономи отримали підтвердження того, що поряд із тяжінням Великого атрактора, Чумацький Шлях також “відштовхується” від великої космічної пустоти, відомої як Дипольний відштовхувач (Dipole Repeller) — велика область з низькою густиною матерії по інший бік галактики.

Усе це свідчить про те, що переміщення нашого галактичного оточення (і всередині нього Чумацького Шляху) — це результат взаємодії з притягаючими масивними структурами, розширенням Всесвіту та “відштовхуванням” порожнеч.

Ієрархія надскупчень і роль темної матерії

Чумацький Шлях є частиною Місцевої групи галактик, яка, у свою чергу, належить до гігантського скупчення Ланіакея — регіону, що включає понад 100 тисяч галактик і простягається більш ніж на пів мільярда світлових років. У центрі Ланіакеї розташований Великий атрактор, але навіть він є лише “вузлом” у ще масштабнішій мережі. Наприклад, суперкластер Шеплі є ще потужнішою структурою, до якої повільно дрейфує вся Ланіакея.