У побуті людина завжди користується електроприладами. Важко знайти сферу, де їх немає. Це техніка для приготування їжі, збирання, прання, розваги, багато іншого. Щоб прилади були у робочому стані, необхідна електроенергія, що передається проводами. Розберемо ефективні способи, як з’єднати між собою мідні або алюмінієві дроти.
Стаття написана з ознайомлювальною метою. Самостійна робота з електрикою без наявного досвіду та професіоналізму може бути небезпечною для життя та спричинити наслідки у вигляді пожеж тощо.
Що врахувати при виборі способу
Як підготувати дроти
Як з’єднати електропроводи
— Клемні колодки
— Пружинні клеми
— Опрессовка
— Колпачки СИЗ
— Пайка
— Сварка
— Скрутка
Особливості з’єднання одно- та багатожильних кабелів
Правильне з’єднання передбачає створення надійного контакту між двома дотичними струмопровідними поверхнями. Це зводить до мінімуму ризик, який веде до таких неприємних наслідків, як руйнування ізоляції, коротке замикання, нагрівання дроту та, як наслідок, його загоряння. Щоб з’єднати два провідники правильно, треба врахувати кілька факторів.
Для роз’яснення всіх незрозумілих моментів слід звертатися до «Правил улаштування електроустановок» (ПУЕ). Це збірка основних нормативних актів, яка необхідна всім, хто працює з електрикою.
Важливо суворо дотримуватись вимог безпеки. Усі роботи проводять лише на знеструмленій мережі.
Є кілька способів з’єднання дротів. У будь-якому разі перед цим їх потрібно підготувати, тобто зняти ізоляцію. Роблять це так.
Електрики для прискорення електромонтажу використовують спеціальний пристрій для видалення ізоляції. Воно називається стрипер. Буває напів-і повністю автоматичним, механічним. Його основна перевага – жила завжди залишається цілою.
Існує кілька способів формування якісної сполуки. Докладно розберемо допустимі за ПУЕ методики з’єднання струмопровідних жил.
Їх ще називають клемники. Це електромонтажний виріб у діелектричному корпусі. Усередині знаходяться контакти із кріпленнями для проводів. З’єднання формується шляхом затискання жил. Затискач може бути гвинтовим або різьбовим. Клемники дозволяють отримати якісний контакт шляхом нескладного монтажу.
При виборі такого з’єднання треба враховувати кілька аспектів.
Монтаж проводят в такой последовательности.
Клемні колодки використовують у освітлювальних приладах, у модулях, розпредкоробках, блоках живлення, тощо. Їхня основна перевага — дешевизна та простий монтаж. Недоліком вважаються обмеження застосування.
Пружинну клему вважають розновидом клемників, де замість різьблення або гвинта стоїть пружинний механізм. При затиску пружини опускається струмопровідна пластина, що забезпечує якісне з’єднання. Пружинні клемники вважають універсальним з’єднанням, яке підходить для всіх типів провідників: одно- та багатожильних, мідних, алюмінієвих та сталевих. Можлива стикування жил із різних металів. Крім того, пружинні клеми – правильне рішення, як з’єднати між собою 3 дроти або більше.
Випускають багаторазові та одноразові клемники. Перший варіант можна демонтувати та використовувати повторно, другий для цього не призначений. При складанні проводки бажано використовувати багаторазові вироби, при цьому треба врахувати, що вони коштують більше.
Установку пружинних клем проводять у такій послідовності.
Пружинні клеми використовують на різних ділянках електропроводки, приладах освітлення, т.п. Їхня основна перевага — швидкий і простий монтаж. Недоліком можна вважати високу ціну.
З’єднання виконується шляхом опресування провідників усередині спеціальної гільзи. Їх випускають мідними чи алюмінієвими, під матеріал жил. Для формування контакту між різними металами використовують латунні універсальні деталі. Вибирають гільзу за діаметром та формою. Діаметр повинен відповідати перерізу проводків. Гільзи-трубки підходять для більшості з’єднань, для формування ліній під клемник використовують гільзу-наконечник. Для якісного запресовування гільзи потрібні спеціальні кліщі. Вони бувають гідравлічними та ручними.
Процес опресування простий.
Виходить надійний електроконтакт, який в процесі експлуатації не вимагає додаткового обслуговування. Так можна з’єднувати між собою мідні та алюмінієві дроти різних типів. Недоліком опресування вважають необхідність використання спецпристосування – кліщів. Крім того, треба правильно вибирати розміри гільзи.
Пластиковий наконечник, усередині якого є невелика пружинка. Вона затискає та утримує з’єднання. Ковпачок ЗІЗ – гарний варіант, як з’єднати між собою алюмінієві дроти. Підійде він і для з’єднання жил із міді чи сталі. Важливо, щоб з’єднувалися однакові метали. Ковпачок ЗІЗ забезпечує якісний обтиск та дуже простий у використанні.
Монтаж проводять так.
Правильно одягнений ЗІЗ не потребує додаткової ізоляції. Ковпачок виготовляють із термостійкого пластику, що захищає від займання. Ще один плюс – випускають вироби різних кольорів, що дозволяє помічати різні гілки електропроводки. Мінусом можна вважати відносно слабку фіксацію контактів.
Спаювання передбачає з’єднання струмопровідних жил за допомогою припою. В результаті виходить нероз’ємний електроконтакт. Раніше в такий спосіб з’єднували лише мідні жили, тепер з’явилися спеціальні флюси для алюмінію.
Процес спаювання багатожильних кабелів відбувається так.
Для одножильних кабелів порядок спаювання змінюють. Спочатку роблять скручування, потім наносять на неї припій.
Під впливом зварювання кінці жил розплавляються і утворюють загальну кульку-сплав, яка не зруйнується під впливом несприятливих умов. Процес зварювання практично аналогічний пайці, тільки з’єднання формується під впливом зварювання. Готовий електроконтакт обов’язково ізолюється термоусадкою або ізолентою. Це найнадійніший метод з’єднання одно- та багатожильних кабелів різних типів. Основний недолік – необхідність використання спеціального обладнання.
Найпростіший і найнебезпечніший метод з’єднання провідників. З метою безпеки ПУЕ забороняє самостійне використання скручування. Однак вона дозволена як основа для зварювання або спаювання. Скручування можна з’єднувати кілька жил, але тільки якщо вони зроблені з одного металу, можна з’єднати кілька кабелів. Скрутка вважається умовно роз’ємною, оскільки повноцінно роз’єднати кілька жил неможливо, водночас скручені дроти можуть відносно легко розкрутитися.
Використання скручування для з’єднання багатожильних кабелів не завжди можливе, якщо в них велика кількість жил. Скручування як основа паяння або зварювання повинно бути виконано якісно. Тому виконують його зазвичай пасатижами. Найчастіше затискають ними кінець зачищених проводів і рівномірними обертальними рухами роблять скручування. Після спаювання чи зварювання ділянка обов’язково ізолюється.
При з’єднанні проводів різних типів слід враховувати важливі моменти.
Важливо суворо дотримуватись вимог безпеки. Усі роботи проводять лише на знеструмленій мережі. Усі з’єднувальні ділянки обов’язково мають бути якісно ізольовані. Категорично не можна використовувати скручування без подальшого паяння або зварювання. Занадто високий ризик короткого замикання та займання.
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *