Про інші матеріали будемо згадувати в міру їх застосування в процесі збирання насоса для миття. Торцеву заглушку укладаємо концентрично і донцем вниз у шматок труби.
Виконуємо на половині висоти зазначених деталей у діаметральному напрямку наскрізні різьбові отвори, куди вкручуємо хвостовики до шлангу так, щоб їхні кінці виходили за межі бічної стінки заглушки.
Зовні труби та зсередини заглушки зміцнюємо та герметизуємо хвостовики у стінках пластиліном.
Використовуючи електронні ваги, відміряємо 50 грамів епоксидки і додаємо до неї 30 грамів затверджувача, а також трохи барвника для надання готовому продукту потрібного відтінку. Перераховані компоненти ретельно перемішуємо до отримання однорідної маси за складом та кольором.
Заливаємо епоксидну смолу в кільцевий зазор між трубою та заглушкою, поки її рівень не зрівняється з верхом цих деталей. Після затвердіння смоли видаляємо пластилін і відкручуємо хвостовики.
Дремелем та відповідною насадкою забезпечуємо плавне сполучення стінки заглушки з хвостовиком, призначеним для виходу води. З урахуванням конкретних розмірів пристрою, укорочуємо кінці хвостовиків і повертаємо їх на місце із забезпеченням щільності затягування.
Лазерною різкою отримуємо з плексигласу товщиною 5 мм необхідні за формою деталі необхідної кількості. Склеюємо однотипні деталі УФ-клеєм та прогріваємо УФ-випромінюванням. Прикриваємо складання зверху та знизу кришками.
У центральний отвір вставляємо сталевий стрижень діаметром 8 мм розрахункової довжини.
У донці заглушки свердлимо отвори, використовуючи як шаблон кришку, отриману лазерною різкою. Потім прикручуємо її до донця гвинтами. Центральний отвір у кришці розсвердлюємо до 8 мм.
Вставляємо складання з однотипних деталей усередину корпусу насоса разом із валом, заздалегідь відкрутивши кришку. Зовні на вал надягаємо гумову шайбу та повертаємо кришку на місце. В результаті вал надійно ущільнюється.
Далі знадобиться пластикова обробна дошка товщиною 6,7 мм для лазерного різання та отримання 4 однотипних за розмірами прямокутних брусочків, форму яких доводимо наждачним папером та напилком.
Отримані брусочки вставлятимуться в пази блоку, склеєного з однотипних деталей і закриватимуться кришкою. Але попередньо під кришку на корпус насоса наносимо силіконовий клей, який після висихання виглядає як пластик.
Зверху до кришки УФ-клеєм кріпимо пластикове коло, яке поміщається усередині кріпильних гвинтів кришки. Після сушіння УФ-променями відкручуємо кришку з колом і витягуємо брусочки, в яких на одній із вузьких поздовжніх сторін ближче до країв свердлимо глухі отвори.
Отвори у відповідь виконуємо і в пазах складання з однотипних деталей. У них вставлятимуться пружинки від кулькових ручок, тобто після збирання брусочки виявляться підпружиненими і підтиснутими до внутрішньої стінки камери насоса.
Конец вала насоса зажимаем в патроне дрели.
При її включенні пружні брусочки захоплюють порції води біля вхідного отвору і, стискаючи, викидають у вихідний отвір. З’єднуємо вхідний отвір шлангом із джерелом води та включаємо дриль. Вода під напором викидається із напірного патрубка. Збільшуючи або зменшуючи оберти дриля, можна регулювати продуктивність насоса.
Встановлюємо на вихідний шланг сопло і перетворюємо насос на ефективний пристрій для миття автомобілів, мотоциклів, велосипедів і т.д.
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *