У природному середовищі мінерали існують мільйони років. Однак як тільки мінерал потрапляє до рук людини і той її обробляє, перетворюючи на ювелірний камінь, життя останнього відразу починає коротшати.
Зрозуміло, що міцніший мінерал, то довше він служить господареві. Є ще властивості, які впливають на його стійкість до зовнішнього середовища:
- здатність убирати хімічні сполуки з повітря, води, поту;
- крихкість (не розколюються);
- опір високим температурам;
- твердість (залишають подряпини);
- стійкість по відношенню до сонячних променів (ультрафіолету);
- незалежність від екологічних забруднень.
Величезне значення має хімічний склад дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння:
Вимагають обережного ставлення бірюза, бурштин, опал, перли, евклаз. Чому саме? Вони втрачають фарбування навіть при нагріванні.
Крім того, зокрема бірюза — мінерал м'який, з великими порами, а отже дуже активно вбирає будь-які речовини, з якими контактує. Стикаючись з маслами, спиртами, що входять до складу косметичних засобів, вона тьмяніє, змінює забарвлення – старіє. А ще бірюза дуже тендітна: навіть незначні удари здатні розколоти прикрасу.
Бурштин теж пошкодити не складає ніяких труднощів, а тим більше — подряпати гострим предметом. Берегти доводиться цей мінерал і від різних барвників. Особливо небайдужий сонячний камінь до речовин анілінового ряду: вбирає їх і моментально змінює забарвлення.
Перли славляться історіями, в яких намисто його господині дають деякий час носити дітям 5-12 років. Навіщо? Цей мінерал швидко втрачає вологу. Як наслідок — тьмяніє, з'являються тріщини. Діти – народ рухливий, енергійний, з постійно вологою шкірою від ігор та біганини. На тілі дитини перли «оживає», відновлює блиск, тому що намистини отримують воду з поту малюка.
А ось із консервуванням жінкам, що носять перли, слід бути обережнішими: він не любить пари оцтової кислоти, сірководень. Негативно реагує і на алкоголь. Коробочка, де зберігають перли, має щільно закриватися, а оббивку корисно регулярно зволожувати кип'яченою водою.
Опал взагалі радять загортати у вологу вату (або навіть занурювати у чисту воду) подалі від джерела тепла – настільки він залежить від вологи. Такий спосіб зберігання уповільнює старіння каменю, а колірну гру — посилює. Якщо в руки потрапив опал із дрібними тріщинами, можна спробувати відновити поверхню за допомогою олії, води чи спермацету (просочування). Зазвичай на деякий час вдається зробити її гладкою.
Всі пористі мінерали потребують періодичних «купання» якісної дистильованої води. Від фотолабораторій, харчових виробництв, друкарських фарб, хімічної промисловості краще тримати їх якнайдалі. Інакше разом із водою вони вберуть і водорозчинні фарби, що обов'язково негативно позначиться на їхньому стані.
Корали при носінні вицвітають. Гостро вони реагують на сонце, високі температури (зокрема на окріп) і навіть слабкі кислоти.
Агати, родохрозит, азурит також варто поберегти від кислих випарів. А ще — від сірководню (джерелом можуть виступати лікувальні грязі у санаторіях).
Фахівці рекомендують такі методи чищення прикрас:
Правила поводження з камінням прості та доступні. Дотримуючись їх, можна надовго продовжити життя ювелірним прикрасам — сучасним чи тим, що перейшли у спадок від коханих людей.