Нове дослідження вказує на потенційну користь садів і парків для зниження ризику діабету 2 типу, пов’язану з близькістю до місця проживання.
Вчені знайшли простий знизити ризик діабету 2 типу / © pixabay.com
Міжнародна команда дослідників з Австралії та США виявила, що зелені насадження поблизу дому, такі як приватні сади та громадські парки, можуть бути пов’язані зі зниженням ризику розвитку цукрового діабету 2 типу. Результати дослідження, опубліковані виданням Science Alert, базуються на даних понад 400 тисяч учасників UK Biobank, за станом здоров’я яких спостерігали в середньому 15,4 року.
Науковці зіставили медичні показники учасників з інформацією про кількість зелених зон у місцях їхнього проживання. Аналіз показав, що чим більше зелених насаджень було навколо будинків, тим нижчим був ризик розвитку діабету 2 типу.
Зокрема, у людей, біля осель яких у радіусі 100 метрів знаходилося найбільше приватних садів, ймовірність розвитку захворювання була на 6,8% нижчою порівняно з тими, хто мав найменше таких зелених зон.
Подібний зв’язок виявили й для громадських парків. Якщо в районі мешкання було щонайменше чотири парки, ризик діабету 2 типу у мешканців був на 5,7% нижчим. При цьому, чи були ці парки в межах пішої доступності, суттєво не впливало на результат.
Автори дослідження наголошують, що це обсерваційне дослідження, яке демонструє зв’язок, але не доводить прямий причинно-наслідковий вплив садів чи парків на запобігання діабету. Під час аналізу враховувалися й інші фактори, такі як куріння, вживання алкоголю та сімейний анамнез.
Одним із можливих пояснень може бути фізична активність. Попередні дослідження свідчать, що мешканці районів з більшою кількістю парків у середньому приділяють спорту приблизно на 24 хвилини на тиждень більше часу, ніж ті, хто має обмежений доступ до зелених зон.
Епідеміолог Університету Квінсленда Ніколас Осборн припускає, що перебування в саду може сприяти отриманню вітаміну D, позитивно впливати на психічне здоров’я та збільшувати контакт з різноманітними мікроорганізмами, що може бути корисним для кишківника та імунної системи.
Науковці також звернули увагу на соціальну нерівність. Люди з нижчими доходами та рівнем освіти частіше стикаються з діабетом і водночас нерідко мають гірший доступ до зелених зон. На тлі житлової кризи приватні сади стають дедалі менш доступними.
Екологічний епідеміолог Університету Квінсленда Чінонсо Одебеату зазначив, що через активне будівництво житла з високою щільністю забудови зелені зони слід враховувати вже на етапі міського планування.