На тлі світової молочної кризи Україна поступово втрачає останні сегменти зовнішніх експортних ринків. Фактично неконтрольований імпорт призводить до зупинки переробних підприємств, які спеціалізуються на вершковому маслі та напівтвердому сирі. Навіть незначні проблеми з експортом сиру та сирного продукту до Казахстану й Молдови можуть його повністю зупинити. Вершкове масло продовжує накопичуватися на складах, які вже колосально перевантажені.
У грошовому еквіваленті Україна за перше півріччя втратила понад 23% свого молочного експорту. Натомість імпорт зріс на 21,5%.
Варто зазначити, що провідні експерти молочного ринку прогнозували такий розвиток подій ще до 2019 року. Але, розслаблені низькими середніми цінами на сировину, молокопереробні комбінати не вжили достатніх заходів. Не відбулося суттєвих інноваційних змін ані в технологіях, ані в асортименті продукції. Зрештою, під навалою субсидованої та дотованої європейської продукції українська молочна галузь виявилася беззахисною – попри реально потужні й захопливі досягнення наших виробників молока та інших компаній агросектору.
Тут варто нагадати, що навіть у США, Канаді та більшості інших економічно розвинених країн держава ефективно регулює і молочне скотарство, і перероблення молока. А субсидії та дотації в країнах ЄС – чи не найбільші у світі.
У такій ситуації пошук в Україні продуктів із високою доданою вартістю став би умовою виживання або швидкого занепаду. А тепер придивіться уважніше до маленького батончика – глазурованого сирка. Він містить і масло, яким переповнені склади; і сир, який не експортують; і цукор, високою якістю якого завжди славилася Україна. Тобто, якщо припустити зростання виробництва модернізованого та адаптованого для специфічних ринків США та Європи глазурованого сирка, то ми отримаємо й глибоку переробку власної сировини, і виробництво, й експорт продукції з високою доданою вартістю. Звісно, поки що в теорії.
Якщо проаналізувати ситуацію з експортом молокопродуктів у першому півріччі, то несподівано для багатьох на вершині – два комбіновані молочні продукти: морозиво (28%) і згущене молоко та вершки (26%). Разом це близько $100 млн. Рецептури обох продуктів, як і глазурованих сирків, мають високий вміст цукру та молочного жиру, отже, й вершкового масла.
Це свідчить про радикальні структурні зміни. Україна більше не може за рахунок дешевої молочної сировини постачати на світові ринки продукцію з низьким рівнем переробки та низькою доданою вартістю. Виробництво сиру та вершкового масла стає переважно нерентабельним. І лише комбіновані товари з нижчою часткою сировини в собівартості та вищою доданою вартістю мають хоч якісь перспективи.
І глазурований сирок – комбінований продукт на межі молочної та кондитерської галузей, на мій погляд, має потенціал спричинити «землетрус» для окремих, ретельно обраних ринків:
- корисніша молочна альтернатива цукеркам і виробам із додаванням пальмової олії;
- маркетинговий кейс для реалізації поточної впізнаваності та лояльності до України у світі;
- зручний продукт для зміни зовнішнього вигляду, смаку, розміру з адаптацією до конкретного споживчого ринку. Фактично йдеться про зміну пакувального обладнання, а не технології. І чизкейк «а-ля юкрейн» готовий до продажів.
Насамперед глазурований сирок може бути цікавий ринкам, які вже мають і розвивають асортимент солодощів з високим вмістом сиру чи молочним суфле. Візьмемо до прикладу США – найбільший ринок виробів типу «чізкейк» у світі. За деякими оцінками, він перевищує 50% від $10 млрд річного товарообігу продукту в світі. Самих чизкейк-тортів у магазинах американці купують 70–80 тис. тонн на рік майже на $700 млн.
До речі, саме порційний фасований продукт практично відсутній у США. Ніша вільна і чекає на заповнення класичним смаколиком для імпульсного рішення.
Європейське споживання baked cheesecake оцінюють трохи менше ніж у 30% від світового. Передусім це Німеччина та Польща. Менше – Франція, Італія, Іспанія.
Переконаний, талановиті українські маркетологи і технологи за відповідних інвестицій можуть створити адаптації глазурованого сирка для європейського та американського ринків і «утерти носа» і чизкейкам, і Kinder Pingui. Чи станеться? Можливість є. Як відомо, порятунок потопельників – справа їхніх власних рук.
