Український сектор оборонних технологій, або Defense Tech, з 2014 року став одним із визначальних факторів оборони та незалежності України.
Ще у 2025 році команда AIN презентувала дослідження української оборонної промисловості. Співрозмовники називали цю галузь new black та прогнозували, що український бізнес, який створює оборонні рішення, у повоєнній Україні зможе стати рушієм мирної економіки країни.
Втім, так було не завжди. До 2014 року про український оборонний сектор рідко говорили як про технологічний, а українські військові рішення швидше купували за кордоном, ніж в Україні.
Тож як українські технології, зброя, інженери та IT-рішення змінилися за останні роки? До 35-ї річниці відновлення незалежності України підготували головні факти та події, які показують, який шлях пройшов вітчизняний Defense Tech з 1991 року до сьогодні.
Знезброєння та зменшення армії
Після розпаду СРСР у 1991 році Україна отримала не лише літаки, танки, ракетно-артилерійське озброєння, а й третій за величиною ядерний арсенал у світі. Він включав 176 міжконтинентальних балістичних ракет та стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю.
- У 1992 році Україна ратифікувала Договір про звичайні збройні сили в Європі, який обмежував кількість військової техніки та озброєння.
- А в грудні 1994 року, після тиску міжнародних партнерів, Україна підписала Будапештський меморандум. Він мав надавати гарантії безпеки від США, Великої Британії та росії в обмін на відмову від ядерної зброї.
60-й стратегічний бомбардувальник Ту-22М, ліквідований 27 січня 2007 року на авіабазі «Полтава» в рамках відмови від ядерної зброї. Фото АрміяІнформ
Рідшали і лави ЗСУ. Їхня чисельність за каденції Віктора Януковича досягла найнижчої позначки. На кінець 2013-го, напередодні російського вторгнення, у Збройних силах було 165,5 тисячі людей, з них — близько 120 тисяч військовослужбовців.
Новий етап української оборони
Та все змінилося у 2014 році — після початку російсько-української війни. Станом на 2025 рік в Україні працювали тисячі компаній, які розробляли свої продукти у сфері Defense Tech, 240 із них — публічні та з рівнем TRL7 (тобто мають стабільний продукт із перевіреною архітектурою, здійснили успішний пілотний запуск з реальним замовником, мають звіт про польові випробування та операційну готовність до масштабування). 222 з цих компаній заснували у період з 2014 до 2025 року.
Найбільший сплеск започаткування нових компаній відбувся у 2023-му, наступного року після повномасштабного вторгнення росії. Так почався новий відлік української оборони.
Інвестиції в оборону: куди йде приватний капітал
За даними дослідження AIN, якщо у 2023 році компанії зібрали $3,7 млн інвестицій, то вже у 2024 ця цифра зросла більш ніж вчетверо — до $16,4 млн. У 2025 році українські оборонні стартапи залучили понад $105 млн венчурних та ангельських інвестицій, повідомляли у Brave1.
Однією з гучних інвестицій вже цього, 2026 року, став раунд оборонно-технологічної компанії UForce. Це виробник відомих морських дронів MAGURA, які застосовували в операціях у Чорному морі та допомагали нищити та виводити з ладу російські кораблі.
Морський дрон MAGURA, фото ГУР
Компанія залучила $50 млн інвестицій та отримала оцінку понад $1 млрд, що надало їй статус «єдинорога». Раунд профінансували фонди Shield Capital та Lakestar за участі Ballistic Ventures.
Та українські оборонні компанії активно шукали й інші джерела для свого фінансування. Наприклад, у березні 2026 року розробник ПЗ на основі штучного інтелекту для дронових зграй Swarmer вийшов на Nasdaq під тікером SWMR. Він став першою в історії українською компанією у сфері Defense Tech, що провела IPO на американській фондовій біржі.
Компанія розмістила 3 млн акцій за $5 кожна, залучивши близько $15 млн. А вже до закриття першого торгового дня акції злетіли більш ніж у 6 разів — до $31, а до кінця першого тижня фіксувалися ціни й вище за $50.
Команда компанії Swarmer в роботі, фото Swarmer
Україна стала лідером із залучення інвестицій в оборону в Європі
І якщо ці цифри здаються вам значними, то так і є. У 2025 році Україна залучила 50% усіх ранніх інвестицій в Defense Tech у Європі, ділиться Артем Мороз, керівник відділу з роботи з інвесторами Brave1.
І вся справа в тому, що в українському Defense Tech кожен долар працює вдесятеро ефективніше, ніж в інших країнах.
«Компанія отримує дані про поведінку системи в реальних умовах електронної боротьби, вносить зміни і бачить результат у наступному циклі. Це тип знань, який неможливо здобути в мирних умовах», — каже Артем Мороз.
Мороз розповідає, що є кілька секторів, де зараз перспективи найбільші:
- субкомпоненти для безпілотних систем. Україна має всі умови, щоб стати для Європи і США тим, чим є Китай у виробництві субкомпонентів.
- автономність, аби замінити людей на полі бою безпілотними системами.
- протиповітряна оборона. Дрони-перехоплювачі вже відіграють ключову роль, але вимоги до їхньої швидкості та автономії постійно зростають. Це індустрія, де потреба не зникне.
- наземні роботизовані комплекси — цей ринок ще молодший, ніж ринок БПЛА, але розвивається стрімко.
- ШІ і аналітика даних. Українське військо генерує величезні масиви даних з поля бою. Питання в тому, як їх аналізувати та перетворювати на рішення швидше за противника.
Defense Tech наздоганяє ШІ-домен. Що відбувалося на венчурному ринку в першій половині 2026 року
Як НАТО орієнтується на українські розробки
Така інтеграція європейських грошей в українську оборонну галузь неодмінно мала б призвести до спільної роботи.
Так і сталося у травні 2025-го, коли Україна та НАТО підписали ліцензійну угоду на використання некомерційного програмного забезпечення — Системного інтерфейсу Центру управління й оповіщення (CRC System Interface, CSI). Це спеціальна апаратно-програмна мережа обміну тактичними даними, яку в НАТО використовують для координації операцій протиповітряної оборони. Це перша угода такого масштабу з Альянсом, казала тоді Катерина Черногоренко, яка очолювала напрям цифровізації у Міністерстві оборони до липня 2025 року. Так Україна фактично відкрила шлях до спільних операцій Повітряних сил і країн НАТО.
Такі проєкти, розповідала тоді AIN Черногоренко, доводять: інтеграція в НАТО можлива ще до офіційного членства, а успішні домовленості закладають фундамент для можливого входження в Альянс.
Гранти на ШІ, нові підходи до захищеного зв’язку, лазерна зброя. Інтерв’ю з новим очільником Наглядової ради Brave1 Олександром Борняковим
Експорт зброї
Того ж 2025 року Україна почала прокладати шлях, щоб напряму продавати свою зброю за кордон.
До початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Україна виробляла та продавала танки, бронемашини, гелікоптери, стрілецьку зброю та протитанкові снаряди й посідала 12 місце у світі за обсягами експорту озброєнь, йдеться в даних Стокгольмського інституту досліджень проблем миру.
До прикладу, у 2021 році Україна продала Саудівській Аравії 60 броньованих автомобілів «Козак 5», Польщі — понад пів тисячі револьверів і пістолетів, а Марокко — 1000 переносних протитанкових керованих реактивних снарядів і ракетних комплексів.
ББМ «Козак 5». Фото Оперативного командування «Південь»
Зрештою, 21 червня 2025 року президент України Володимир Зеленський анонсував проєкт Build with Ukraine — експорт оборонних технологій за кордон, щоб виготовляти там зброю для України. На той момент 94,4% оборонних компаній в Україні заявили, що зацікавлені в експорті, 78% вже оцінювали потенційні ринки.
А 1 липня 2026 року український уряд затвердив перший механізм експорту українського озброєння, який працюватиме для країн-партнерів програми Drone Deal. Зараз цей процес найчастіше працює через створення спільного виробництва за кордоном з використанням українських технологій та інженерного досвіду — тобто Build with Ukraine.
Наприклад, лише за кілька днів до виходу цього матеріалу, у серпні 2026 року, українська TAF Industries та данська Upteko домовилися створити спільне підприємство з виробництва дронів у Данії, а українська Airlogix та фінська Innokas погодили виробляти українські БпЛА у Фінляндії.
Перший механізм експорту зброї: як український ОПК пройшов шлях від повної заборони до спільних підприємств і контрактів з Drone Deal
Цифровізація війська
Та новітня війна потребує не лише нової зброї, а й нових комунікацій. Тож на арену вийшла цифровізація.
У контексті цифровізації війська найбільше згадують застосунки:
- «Армія+» — сервіс для військових, де доступні документи та послуги, зокрема стандартизовані шаблони рапортів, які можна підписати та надіслати онлайн.
- «Резерв+» — електронний кабінет призовників, військовозобов’язаних і резервістів для швидкого оновлення персональних даних без відвідування ТЦК.
- «Оберіг» — єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів.
- Систему DOT-Chain — автоматизація ключових процесів забезпечення підрозділів продовольством. У 2024 році система DOT-Chain скоротила час постачання продуктів для ЗСУ вчетверо.
- «Імпульс» — інформаційно-комунікаційна система для автоматизації роботи служб забезпечення та супроводу персоналу.
До прикладу, станом на кінець 2025 року вже понад 1 мільйон військових авторизовані в «Армія+», близько пів мільйона користуються застосунком регулярно, повідомляли у Міноборони. Наразі систему використовують ще й для документообігу. У 2025 році через «Армія+» подали понад 1 мільйон рапортів, з яких 760 тисяч станом на початок 2026 року вже погодили.
Цифрова війна: російські кібератаки
Російська загроза нависає не лише на фізичному полі бою, а й у цифровому просторі. Перший заступник голови Держспецзв’язку Ростислав Замлинський у коментарі для AIN повідомляв, що кількість російських атак тільки зростала з роками. Якщо у 2021 році зафіксували 1350 кіберінцидентів, у 2022-му — 2194, а у 2024-му — вже 4315. У 2025 році урядова команда реагування на кіберінциденти CERT-UA зафіксувала та опрацювала 5927 кібератак проти України. Цей показник на 37,4% перевищує дані за 2024 рік.
Найбільшу кількість атак у 2025 році росіяни спрямували на:
- Місцеві органи влади — 2115 інцидентів, їхня частка зросла з 31,8% до 35,7%.
- Урядові організації — 1170 інцидентів, тут частка зменшилася з 26,3% до 19,7%.
- Сектор безпеки та оборони — 1039 інцидентів і незмінна частка в межах 18%.
- Енергетичний сектор — 279 інцидентів, частка дещо скоротилася — з 5,8% до 4,7%.
Серед найсерйозніших викликів — масована атака на держресурси в січні 2022 року, масові DDoS-атаки у перші тижні вторгнення, атаки на енергетичні компанії, операторів зв’язку та державні реєстри, зокрема на «Київстар», Міністерство юстиції України та «Укрзалізницю», зазначили в CERT-UA для AIN.
Уряд дав білим хакерам зелене світло: як тепер системи тестуватимуть на вразливості — колонка
ШІ в оборонці
Розвиток українського технологічного оборонного сектору не оминув і бум штучного інтелекту. Та повномасштабна війна пришвидшила цей розвиток.
У квітні 2023 року держава запустила координаційну платформу для Defense Tech в Україні Brave1. У тому ж році першими ШІ-продуктами Brave1 були системи автономності для дронів, зокрема FPV. Серед розробок із використанням ШІ, які вже застосовують на фронті, — тріада Delta, Avengers та Vezha, яку використовують для повного циклу ураження ворожих цілей.
Станом на літо 2026 року понад 100 українських оборонних компаній навчають ШІ на платформі Brave1 Dataroom, звітують у Міноборони.
Автономні перехоплювачі нового покоління пройшли бойове випробування на Харківщині, літо 2026. Зображення Міністерства оборони України.
Brave1 Dataroom містить візуальні та теплові дані про повітряні цілі, зібрані за різних погодних умов, у різний час доби та з використанням різних сенсорів. Платформа надає розробникам доступ до структурованих наборів даних, що дозволяє тренувати та тестувати ШІ-рішення для військових потреб на реалістичних сценаріях. А компанії можуть покращувати алгоритми розпізнавання цілей і підвищувати ефективність автономних систем, особливо коли йдеться про ірансько-російські ударні безпілотники типу «Шахед».
10 років українського Defense Tech: великий огляд ринку оборонних технологій України
