
Одеський міжнародний кінофестиваль відбудеться у Києві з 27 серпня до 4 вересня. Понад пів сотні фільмів покажуть у кінотеатрах «Жовтень» та «Оскар» (ТРЦ Gulliver). У програмі представлені український та міжнародний конкурси, гала-прем’єри, спеціальні покази, добірка стрічок із Грузії та Ізраїлю, ретроспектива робіт Сергія Буковського, а також секція «Жінки у війську», створена спільно з рухом Veteranka.
Видання «Віледж» обрало сім найцікавіших фільмів з програми 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю: нова стрічка Валентина Васяновича, болгарська чорна комедія про війну проти України, сюрреалістичне польське «Весілля» 1972 року та документальний фільм про першу жінку-режисерку Грузії.
Квитки та розклад показів фестивалю доступні за посиланням.
За Перемогу!
Валентин Васянович
Україна, 2026


Антиутопічна стрічка «За Перемогу!» зображує післявоєнну Україну, де країна виграла війну, але «програла суспільство». Дружина та донька головного героя-режисера евакуювалися до Відня на три роки і не бажають повертатися. Родина його друга також перебуває в еміграції. Єдиною втіхою для героя залишається знімання кіно, яким він займається останні 20 років. Режисер «Атлантиди» та «Відблиску» описує свій новий фільм як «комедію, що буде сумною, але виглядатиме веселою». Семеро з восьми членів знімальної команди «За Перемогу!» виконують ролі самих себе.
Мрія Кіри
Денис Колесніков
Україна, 2026


Кіра планує емігрувати з України, але розпочинається повномасштабна війна. Її маршрут змінюється: Луганськ – Біла Церква – Київ – Ірпінь – Канберра (Австралія). У своєму дебютному повнометражному фільмі режисер Денис Колесніков поєднує елементи підліткової драми та мюзиклу. Персонажка розкривається через діалоги головної героїні з молодшою сестрою та тривалі плани Кіри в навушниках.
Ейзель 85
Теодора Ана Міхай
Бельгія, Нідерланди, Німеччина, 2026

Перед фіналом Кубка європейських чемпіонів 1985 року футбольні хулігани «Ліверпуля» перелізли через огорожу на стадіоні «Ейзель» у Брюсселі та атакували фанатів «Ювентуса». Під тиском натовпу одна зі стін стадіону не витримала та впала, що призвело до загибелі 39 людей. Попри трагедію, матч відбувся: «Ювентус» переміг з рахунком 1:0, а Мішель Платіні забив з пенальті.
У художньому фільмі режисерка Теодора Ана Міхай використовує реальні кадри, щоб висвітлити недбалість посадовців. Видання Variety описує стрічку про футбольні заворушення як «напружену політичну драму». Рейтинг фільму на Letterboxd становить 3,5 з 5 балів.
Брудні гроші – білі ночі
Крістіна Ґрозева і Петар Валчанов
Болгарія, Греція, 2025


Акушерка Марина та залізничний диспетчер Ґоша роками збирали в Болгарії невеликі хабарі, мріючи поїхати на білі ночі до Санкт-Петербурга. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну турагенція зникає разом із їхніми заощадженнями, що призводить до кризи у стосунках пари, яка раніше позитивно ставилася до Росії.
Цей фільм адресований тим, хто намагається зрозуміти, як за кордоном сприймають Україну. Його створила пара сценаристів-режисерів Крістіна Ґрозева та Петар Валчанов, які співпрацюють ще з часів кіношколи. На Rotten Tomatoes стрічка має 100% «свіжості» від кінокритиків на основі 11 рецензій.
To Die to Live
Юлія Гонтарук
Україна, 2026


Документальний фільм співзасновниці об’єднання «Вавилон’13» отримав майже 8-хвилинні овації під час прем’єри в Карлових Варах, а тепер дебютує в Україні на ОМКФ. Стрічка розповідає про трьох добровольців – «Шахту», «Танцора» та «Поттера», які долучилися до війська у 2014 році. Після повернення додому вони намагаються адаптуватися до цивільного життя, доки Росія не розпочинає повномасштабне вторгнення.
Мати і донька, або ніч ніколи не закінчується
Лана Гогоберідзе
Грузія, Франція, 2023


Це документальний фільм 97-річної Лани Гогоберідзе, яка згадує свою матір Нуцу – першу жінку-режисерку Грузії, репресовану радянською владою. Нуца Гогоберідзе започаткувала династію режисерок у родині: окрім доньки Лани, фільми також знімає її онука Саломе Алексі. Стрічка «Мати і донька» дебютувала на Берлінале у 2024 році. Рейтинг фільму на IMDB становить 7,7 з 10.
Весілля
Анджей Вайда
Польща, 1972


Це сюрреалістична драма-комедія про весілля нареченого з краківської інтелігенції та нареченої із села. Під час святкування у заміському котеджі з’являються привиди. Режисер Анджей Вайда розмірковує про соціальні класи та панування над Польщею в різні історичні періоди: прусський, російської імперії, австро-угорський. Класичну стрічку польського кінематографа зняли за однойменною п’єсою Станіслава Виспянського 1901 року. На Rotten Tomatoes фільм має 87% «свіжості» від глядачів.
