Пар у господарстві СТОВ «Перше травня» (Херсонська обл.) є важливим технологічним інструментом для накопичення та збереження вологи, необхідної для майбутнього врожаю. Після знищення зрошувальної системи, яка до повномасштабної війни охоплювала 150 га, господарство було змушене повернутися до використання парів. Наразі вони займають близько 700 га, або 22% площ.
Господарство майже повернулося до довоєнної сівозміни, де пар є обов’язковим елементом, особливо в умовах, схильних до посухи. Пар розглядається не як «відпочинок» землі, а як технологія акумуляції вологи.
Підготовка пари починається одразу після збирання соняшнику, який у 99% випадків є його попередником. Це пов’язано з необхідністю повернення в обробіток полів, які протягом двох років до розмінування були занедбані та заросли бур’янами. Після збирання соняшнику проводять вертикальний обробіток котками Dal-Bo. Залежно від забур’яненості поля, пізньої осені використовують потужну дискову борону John Deere або легші знаряддя, як-от Horsch Joker.
Наступні дії залежать від кількості опадів. Якщо восени достатньо опадів, частину площ можна використати під зимуючий горох. Якщо опадів немає, поле залишається під паром, а активні роботи розпочинаються навесні.
Весняна обробка пари залежить від попередніх робіт. Якщо ґрунт вже отримував глибоке розпушування перед соняшником, навесні достатньо культивації. Якщо ж глибокого розпушування не було, а після розмінування проводили лише дискування, тоді використовують культиватор КПЕ і проводять глибоку культивацію на 15–17 см по зрілому ґрунту.
З травня до липня контролюють забур’яненість, використовуючи два основних підходи: застосування хімічного пару з обробкою гліфосатами для боротьби з бур’янами або, за необхідності, культивацію. Культивація ефективна, наприклад, у сильну спеку, коли хімічні засоби можуть бути менш дієвими. Пар утримують практично до кінця серпня.
Основна мета цих заходів — накопичення вологи. В умовах регіону це дає можливість отримати врожай навіть за суворих погодних умов.
Хоча деякі вважають пар дорогим, його оцінюють комплексно. В умовах господарства це єдиний спосіб поповнити запаси ґрунтової вологи та накопичити ресурс для наступної культури.
Досвід посушливого 2025 року продемонстрував ефективність пари. На парових площах вдалося отримати врожайність насіння озимої пшениці сорту Марія Інституту кліматично орієнтованого землеробства на рівні 58 ц/га. Зернові культури, вирощені без попередника пари, довелося передискувати: 400 га озимого ячменю, який не сформував колос, та понад 250 га пшениці, що повністю згоріли.
Таким чином, у складних умовах питання стояло про отримання врожаю як такого, і пшениця на парах виявилася єдиною культурою, яка збереглася.
Важливо оцінювати пар не лише за врожаєм безпосередньо наступної культури, а й за потенціалом наступних культур у сівозміні. Посіви після пари можуть демонструвати рекордні результати, компенсуючи рік «відпочинку» землі. Наприклад, після пари можуть добре рости ріпак, пшениця та соняшник.
Пар є способом адаптації до кліматичних змін. В українському Степу, де волога є головним обмежувальним фактором урожайності, накопичення вологи є пріоритетом. Пар залишається важливою частиною технології, що потребує часу, техніки та ресурсів, але забезпечує накопичення вологи для наступних культур, даючи їм шанс сформувати врожай навіть в екстремальних умовах.