Можливо, ви помічали, що в присутності керівника працюєте трохи зосередженіше, а коли виконуєте завдання разом із колегою, менше відволікаєтеся на телефон чи сторонні справи. Навіть усвідомлення того, що хтось побачить результат роботи, інколи допомагає швидше взятися до справи.
Подібну зміну поведінки часто пов’язують з ефектом Готорна — психологічним і соціальним феноменом, за якого люди можуть поводитися інакше, коли знають, що за ними спостерігають. Водночас навколо цього явища досі точаться наукові дискусії, а сам ефект проявляється далеко не в усіх і не завжди однаково.
Розберімося, звідки з’явився ефект Готорна, чому спостереження іноді підвищує продуктивність і як використати цей принцип у роботі без зайвого стресу.
У чому полягає ефект Готорна
Ефектом Готорна називають зміну поведінки людини через усвідомлення того, що за нею спостерігають або що вона бере участь у дослідженні. У контексті роботи це може проявлятися як підвищена старанність і продуктивність.
Термін пов’язаний із серією експериментів, які проводили у 1920–1930-х роках на підприємстві Western Electric у Готорні — районі міста Сісеро неподалік Чикаго, штат Іллінойс. Дослідники, зокрема, хотіли з’ясувати, як умови праці впливають на продуктивність співробітників.
Один із найвідоміших експериментів стосувався освітлення. Його інтенсивність змінювали, але в різних умовах продуктивність працівників могла залишатися високою. Згодом виникла гіпотеза, що на результати впливали не лише умови роботи, а й сама увага дослідників до учасників.
Пізніше концепцію неодноразово переглядали. Частина науковців сумнівалася, що класичні експерименти справді доводять існування окремого «ефекту Готорна». Інші дослідження показували, що усвідомлення спостереження все ж може змінювати поведінку, хоча сила такого впливу залежить від ситуації.
Показовий приклад отримали дослідники з Ньюкаслського університету, які вивчали крадіжки велосипедів. Після встановлення біля велопарковок попереджувальних знаків із зображенням очей і повідомленням про спостереження кількість крадіжок на цих ділянках помітно скоротилася.
Одне з можливих пояснень полягає в турботі про власну репутацію. Коли людина відчуває, що її дії можуть оцінювати інші, вона частіше намагається поводитися відповідно до соціальних очікувань.
Спостереження також може сприйматися як прояв уваги до роботи. Усвідомлення того, що результат комусь важливий, здатне додатково мотивувати. Подібну закономірність дослідники помічали й у спорті: присутність глядачів за певних умов може змушувати спортсменів докладати більше зусиль.
Чи може ефект Готорна нашкодити
Так, адже постійне відчуття контролю подобається далеко не всім. Для однієї людини присутність колег може бути додатковим стимулом, а для іншої — джерелом напруження, яке лише заважає зосередитися.
Особливо неприємним спостереження може бути для людей із вираженою соціальною тривожністю або скопофобією — сильним страхом опинитися в центрі чужої уваги. У такій ситуації присутність інших здатна викликати значний дискомфорт.
Звернути увагу на свій стан варто, якщо під час роботи поруч з іншими регулярно виникають:
- сильний страх осуду за будь-які дії;
- труднощі з підтриманням зорового контакту;
- нудота, пітливість, тремтіння або прискорене серцебиття;
- сильне хвилювання перед соціальними ситуаціями або прагнення постійно їх уникати.
Якщо присутність інших викликає виражену тривогу, штучно посилювати відчуття спостереження заради продуктивності не варто. Важливіше знайти комфортні умови роботи, а за значного та тривалого дискомфорту — звернутися до фахівця.
Як використати ефект Готорна для підвищення продуктивності
Для цього зовсім не обов’язково працювати під постійним контролем керівника. Достатньо створити ситуацію, у якій ви відчуватимете певну відповідальність перед іншою людиною або регулярно демонструватимете результат своєї роботи.
Влаштовуйте короткі відеозустрічі з командою
На дистанційній роботі допомогти можуть щоденні короткі планерки. Вони дають змогу обговорити завдання і водночас створюють відчуття присутності команди.
Інший варіант — домовитися з колегою про спільні робочі сесії. Необов’язково постійно розмовляти: інколи достатньо знати, що інша людина паралельно займається своїми справами.
Якщо відеозв’язок викликає дискомфорт, камеру вмикати необов’язково.
Регулярно повідомляйте про прогрес
Спробуйте раз на день коротко фіксувати, що вже зроблено, над чим ви працюєте зараз і які завдання залишилися.
Таке підбиття проміжних підсумків допомагає структурувати роботу, а керівник або команда розуміють, як просувається проєкт. Аналогічно можна обмінюватися списками завдань із колегою.
Діліться результатами роботи
Корисним може бути принцип публічної відповідальності. Наприклад, можна регулярно розповідати колегам про завершені етапи проєкту або публікувати професійні результати в корпоративних сервісах чи профільних соціальних мережах.
Коли людина знає, що результат побачать інші, це іноді допомагає не відкладати завдання до останнього моменту.
Записуйте виконані справи наприкінці дня
Навіть якщо здається, що день минув непродуктивно, список завершених завдань нерідко доводить протилежне.
Записуйте не лише великі проєкти, а й невеликі справи: дзвінки, листування, перевірку документів, планування або пошук інформації. За бажанням таким списком можна ділитися з колегою або близькою людиною.
Спробуйте працювати поруч з іншими
Якщо ви живете не самі й інша людина також працює або навчається вдома, можна організувати спільний робочий простір.
Спочатку достатньо провести поруч годину-дві, щоб зрозуміти, чи не заважаєте ви одне одному. Для декого сама присутність іншої зайнятої людини допомагає менше відволікатися.
Іноді працюйте в кафе або коворкінгу
Ще один спосіб створити відчуття соціальної присутності — змінити домашню обстановку на кафе, бібліотеку або коворкінг.
Навряд чи хтось там спеціально стежитиме за вашою роботою, проте оточення людей, які також чимось зайняті, може допомагати підтримувати робочий ритм.
Ефект Готорна не варто сприймати як універсальний спосіб стати продуктивнішим. Одним людям соціальна присутність справді допомагає зосередитися, іншим комфортніше працювати наодинці. Тому найкраща стратегія — експериментувати з різними форматами й залишити ті, за яких ви можете працювати ефективно без зайвого психологічного тиску.