Куди зникли культові телефони Siemens і що стало з легендарним брендом
Компанія Siemens, заснована в 1847 році Ернестом Вернером фон Сіменсом та Йоганом Георгом Гальске, почала свою діяльність як фірма, що займалася будівництвом телеграфних ліній. Цей німецький промисловий гігант значно старший за більшість відомих технологічних компаній: Sony була заснована в 1946 році, Nokia — в 1865-му, Samsung — в 1938-му, а Apple з’явилася набагато пізніше, повідомляє Ukr.Media.
Протягом своєї історії Siemens перетворилася на один із найбільших промислових конгломератів, що випускає різноманітну продукцію: від поїздів і холодильників до медичних пристроїв і вітряних генераторів. На заводах і в офісах компанії по всьому світу працює понад 300 000 осіб — це майже вдвічі більше, ніж в Apple.
У період мобільного зв’язку Siemens зайняла позицію одного з піонерів ринку. Компанія не лише виробляла телефони — вона створювала інновації, які згодом стали стандартами для галузі. Проте історія мобільного підрозділу Siemens завершилася несподівано і драматично, незважаючи на перспективний початок і значні технологічні досягнення.
Золота епоха Siemens Mobile
Ми не будемо розглядати всі напрямки діяльності компанії. Вони досягли чималих успіхів у Європі: перші тролейбуси, перше метро, перша гідроелектростанція, перші рентгенівські трубки. І сьогодні Siemens залишається найбільшою промисловою корпорацією. Ми ж сконцентруємося на їхньому підрозділі, що займався телефонами.
У 80-х роках Siemens зробила стратегічний крок від традиційної енергетики до цифрових технологій. У 1985 році, слідуючи сучасним трендам, компанія заснувала мобільний підрозділ Siemens Mobile і випустила свій перший мобільний телефон — Mobiltelefon C1. Хоча вважати його мобільним можна було лише умовно: пристрій важив майже 9 кг і призначався для установки в автомобілі. Це була трубка, що підключалася до великої станції за допомогою дроту. Важливою перевагою було те, що телефон не вимагав істотного переобладнання автомобіля.
Еволюція продовжилася в 1987 році з виходом Mobiltelefon C2 — вдосконаленої версії першого покоління вагою близько 7 кг. У 1992 році компанія представила одразу дві моделі. Першою став P1 — перший GSM-телефон Siemens, який при вазі 2,2 кг міг працювати більше двох годин від одного заряду і мав вбудовану телефонну книгу. Другою моделлю став Siemens C4. Це була класична “цеглинка” вагою понад півкілограма з простим чорно-білим дисплеєм і антеною.
Справжній технологічний прорив стався з появою літій-іонних батарей, які змінили нікель-кадмієві. Це дозволило створити модель Siemens S4 — перший пристрій компанії з літій-іонною батареєю. Телефон міг працювати 10 годин у режимі розмови і до 70 годин у режимі очікування. У ньому з’явилася телефонна книга на 50 номерів, секундомір і п’ять мелодій для дзвінка.
У 1997 році компанія представила революційний Siemens S10 — перший у світі телефон з кольоровим дисплеєм. Екран підтримував чотири кольори: червоний, синій, зелений і білий. З’явилися нові функції: очікування виклику, автодозвін, диктофон, пам’ять на десять останніх дзвінків. Після нього вийшла захищена версія S10 Active з гумовими вставками і прокладками, що витримували падіння, потрапляння води і тряску. Ця модель стала хітом серед молоді.
У 1999 році Siemens знову справила фурор, випустивши SL10 — перший у світі телефон у форм-факторі слайдер. Усі ці телефони були об’єднані під назвою “десята серія”.
На хвилі успіху в 2000-му Siemens купила неприбутковий мобільний підрозділ Bosch (так, тоді вони теж виробляли телефони) і в тому ж році представила SL45 — перший телефон з MP3-плеєром та підтримкою карт пам’яті MultiMediaCard.
Після злиття компанія почала випускати телефони Bosch під своїм брендом: C30 і M30 з червоними дисплеями, бізнес-модель S40 і розкладачку S42. Проте ці моделі не здобули популярності.
Справжній тріумф настиг з сорок п’ятою серією, випущеною в 2001 році. CSL, S45 та ME45 стали символами епохи. Особливий успіх мала модель C45 — ідеально збалансований пристрій, що поєднував надійність, якість і доступну ціну. На його
Джерело: ukr.media
