НАБУ та САП заявили, що виявили документ із планом антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
За даними антикорупційників, документ містить комунікаційні кроки та меседжі, які мали використовувати для реагування на публічну ситуацію навколо роботи ТСК.
Що відомо про справу
Правоохоронці назвали цю операцію «Форест Гамп» та опублікували її деталі.
За даними слідства, йдеться про легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом, на суму 150 млн грн готівкою. Ці гроші через рахунки підставних компаній ввели в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».
НАБУ не називає прямо імен та прізвищ фігурантів, однак, ймовірно, йдеться про колишнього міністра та фігуранта «справи Міндіча» Германа Галущенка.
Саме за нього 29 червня 2026 року внесли заставу у 150 млн грн.
Хто причетний до схеми
До складу злочинної групи, яка відмивала гроші, входили:
- заступниця керівника Офісу Президента України (ймовірно, Ірина Мудра). Після публікації розслідування НАБУ, на сайті Президента України з’явився указ про звільнення Мудрої з посади заступниці керівника Офісу Президента України. Пізніше цього ж дня стало відомо, що Мудру затримали та відправили до ізолятора;
- колишній народний депутат України;
- голови правління та наглядової ради державного банку (тут, ймовірно, йдеться про посадовців «Сенс Банку» Олексія Ступака та Миколу Гладишенка).
Як відмивали кошти
Кошти відмивали кількома траншами:
- перший транш становив 50 млн грн. Його доставили до офісу колишнього нардепа: 15 млн грн залишили там, а ще 35 млн грн передали до так званої «пральні».
- другий транш, за даними слідства, доставили ще 10 млн грн.
- третій транш становив 70 млн грн. Із них 20 млн грн залишили «довіреній особі», а 50 млн грн передали до «пральні».
- останні 20 млн грн, за версією слідства, провели за тією самою схемою.
У результаті загальна сума сягнула 150 млн грн.
19 серпня НАБУ та САП повідомили про підозру учасникам цієї схеми. Їхні дії кваліфікували за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом.
Що відомо про обшуки в межах операції НАБУ
Обшуки НАБУ та САП 19 серпня тривають у депутата від «ОПЗЖ» Вадима Столара та заступниці глави Офісу президента Ірини Мудрої.
Крім того, слідчі дії відбуваються в офісі наглядової ради «Сенс Банку», в голови наглядової ради Миколи Гладишенка, повідомляє «Економічна правда» із посиланням на власні джерела.
У пресслужбі «Сенс Банку» на запит видання не змогли ані підтвердити, ані спростувати проведення обшуків.
Як пише ЕП, обшуки у Гладишенка можуть бути пов’язані з призначенням наглядової ради банку. На «плівках Міндіча» фігуранти розслідування НАБУ обговорювали кандидатів до наглядової ради ще до того, як їх призначив уряд і погодив Національний банк.
Зокрема, у травні 2025 року людина, яку слідство ідентифікувало як колишнього радника наглядової ради «Сенс Банку» Василя Веселого, обговорювала склад ради з Олександром Цукерманом, фігурантом справи «Мідас».
Через 40 днів Кабмін призначив до наглядової ради всіх людей, яких вони обговорювали.
Раніше в своєму розслідуванні AIN повідомляв, що Гладишенко мав стосунок до бізнесу Василя Веселого, якого джерела УП називали «смотрящим» за Sense Bank, а саме до компанії «Вел Міт Інвест».
Микола Гладишенко увійшов до наглядової ради «Сенс Банку» як незалежний член. Перед призначенням Нацбанк попросив його надати додаткові запевнення щодо незалежності.
Реакція «Сенс Банку» на обшуки
19 серпня «Сенс Банк» опублікував офіційну позицію та підтвердив, що в його головному офісі слідчі проводили обшуки.
У повідомленні банку зазначили, що вони співпрацюють зі слідством та надають відповідну інформацію. Інші деталі справи банк не навів.
Водночас у «Сенс Банку» зазначили, що усі його сервіси та послуги продовжують працювати у звичному режимі й доступні для клієнтів.
Більше про затримання Галущенка
У неділю, 15 лютого 2026 року, детективи НАБУ затримали колишнього міністра енергетики Германа Галущенка при спробі перетину державного кордону.
Наступного дня колишньому посадовцю вручили підозру в справі «Мідас». Його звинувачують у відмиванні коштів та участі в злочинній організації.
17 лютого 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід ексміністру енергетики Галущенку у вигляді тримання під вартою 60 днів з альтернативою застави у 200 млн грн.
Тоді САП просила для Галущенка тримання під вартою з альтернативою сплати застави у 425 млн грн.
У п’ятій частині розслідування НАБУ та САП операції «Мідас», яке антикорупційники опублікували 19 лютого, йдеться про те, що фігуранти «плівок Міндіча» для відмивання коштів використовували криптовалюту, яка надходила на рахунки фонду Галущенка у Швейцарії, або видавали їх готівкою дружині Галущенка.
Слідство встановило, що частину коштів легалізували через криптовалюту з подальшим перерахуванням на рахунки фонду у Швейцарії або видачею готівки.
- Загалом, за даними НАБУ, протягом 2021–2025 років на користь ексміністра було відмито близько $12 млн доларів.
- Антикорупційники з’ясували, що понад $7,4 млн надійшли на рахунки двох компаній на Маршалових островах (на офшорні компанії), ще майже $4 млн — видані готівкою у Швейцарії.
- Частину коштів, за версією слідства, витрачали на навчання дітей Галущенка у швейцарських закладах освіти, медичні послуги та придбання дорогого одягу.
Новину оновлено 19 серпня інформацією про затримання ексзаступниці керівника Офісу Президента України Ірини Мудрої та доповнено офіційною позицією «Сенс Банку» щодо обшуків у їхньому головному офісі.