Анна Сологуб, керівниця програми «Здорове робоче місце для бізнесу» в консалтинговій агенції One Health та колишня VP Global HR Marketing у SoftServe, розповідає, чому 70% українських компаній досі працюють із вигоранням фрагментарно.
Останні роки тема здоров’я та добробуту працівників у бізнесі часто зводилася до набору додаткових переваг: корпоративний психолог, спортзал, лекції про управління стресом, разові активації в «дні здоров’я». Сьогодні цього вже недостатньо.
І проблема не в тому, що люди «не користуються програмами». Проблема в тому, що виснаження команд найчастіше створює сам спосіб організації роботи.
Український бізнес уже п’ятий рік працює в умовах довготривалого стресу, дефіциту людей, постійної нестабільності й коротких горизонтів планування. Повітряні тривоги, блекаути, втрати, міграція, хронічне когнітивне навантаження — усе це стало частиною щоденного контексту роботи.
І це тривале перебування в мобілізації ресурсів впливає на людей не лише психологічно. Воно впливає також на тіло: серцево-судинну систему, імунітет, метаболізм, рівень енергії. Наслідки хронічного стресу рано чи пізно стають бізнес-проблемою — через втому, лікарняні, втрату фокусу та продуктивності.
Тому здорове робоче середовище сьогодні — це вже не просто «турбота», це необхідність для стійкості бізнесу.
Глобальний вимір і локальна реальність
У глобальному контексті проблема давно вийшла за межі HR-дискусій.
McKinsey Health Institute оцінює, що покращення здоров’я працівників може додати світовій економіці до $11,7 трлн вартості — через зростання продуктивності та залученості. Deloitte фіксує: компанії, які інвестують у здоров’я й добробут, мають до 67% вищу залученість.
За даними Gradus Research, троє з чотирьох українських працівників замислювалися про звільнення через вигорання. Понад 40% називають надмірне навантаження ключовим джерелом стресу.
Але між «розуміти важливість» і «мати системний підхід» — велика дистанція.
У 2026 році ми провели дослідження «Як компанії працюють із добробутом і здоров’ям працівників» серед HR-лідерів і суміжних функцій українських компаній із різних галузей — від IT і виробництва до ритейлу та фармацевтики.
Найбільш показовим для мене стало навіть не саме вигорання, а те, що більшість компаній досі працюють із темою здоров’я фрагментовано.
67% респондентів зізналися, що їхні підходи складаються переважно з окремих ініціатив. Близько 70% не мають формалізованої стратегії роботи зі здоров’ям і добробутом працівників.
Фрагментарність — це не лише «багато активностей замість стратегії». Це передусім патерн того, що компанії дивляться на здоров’я людей як на набір окремих, не пов’язаних між собою тем.
Окремо ментальне здоров’я, окремо медичне страхування, окремо безпека, окремо харчування чи спорт. У реальному житті людина — це одне ціле.
Хронічний стрес — це і тривожність, й артеріальний тиск. Перевантажений робочий тиждень — це і виснаження, і порушений сон, і відсутність руху. Поганий менеджер — це і тривога, і головний біль наприкінці кожного дня.
Коли зв’язок буде майже всюди: чи збережемо ми право бути офлайн — колонка
У чому головний розрив
Найбільший розрив виникає тоді, коли wellbeing залишається окремою HR-ініціативою, а не частиною управлінських рішень.
Компанія може проводити лекції про боротьбу зі стресом, але водночас мати культуру постійної терміновості та перепрацювань, перевантажені календарі й хаотичні пріоритети. Але менеджери можуть не вміти працювати з навантаженням команди, пояснювати сенс роботи чи ефективно впроваджувати зміни.
І тут одна з найважливіших змін у підході: ефективне — це те, що вбудоване в потік роботи, а не існує окремо від нього. Ще один вебінар «для відновлення» після робочого дня додає ще одну активність у вже перевантажений день і конкурує з особистим життям людини.
Що формує здорове робоче середовище
Коли ми говоримо про здоров’я працівників, ми часто шукаємо одну причину або одне рішення. Але на практиці здорове робоче середовище формується одночасно на двох рівнях — організації та людини.
На рівні організації компанія створює умови, які підтримують або, навпаки, ускладнюють здорові рішення людей. Це політики та процеси, організація роботи, корпоративна культура, управлінські практики, доступ до ресурсів, програм підтримки та навчання.
На рівні людини важливу роль відіграють знання про здоров’я, розуміння власних ризиків, щоденні звички та готовність використовувати доступні ресурси для підтримки свого фізичного й психічного стану.
Саме взаємодія цих двох рівнів формує здорове робоче середовище.
І здоров’я тут не обмежується лише психічним станом. Воно охоплює фізичне й психічне здоров’я та безпеку — три виміри, які в реальному житті людини постійно взаємодіють між собою. Хронічний стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на сон і здатність концентруватися.
Відчуття небезпеки впливає на поведінку, рішення та взаємодію з іншими людьми. А фізичне виснаження часто стає причиною помилок, зниження продуктивності та погіршення психологічного стану.
Саме тому системний підхід починається тоді, коли компанія перестає працювати з цими темами окремо та починає дивитися на здоров’я працівників як на єдину взаємопов’язану систему.
Чому лідери не змінюються після тренінгів: що каже наука про когнітивне несвідоме — колонка
Чия це відповідальність
Дискусія «чиє це завдання — компанії чи людини?» триває давно. Насправді відповідь — у співвідповідальності.
Компанія не може контролювати все, що відбувається в житті людини. Але вона безпосередньо впливає на середовище, у якому людина проводить значну частину свого часу щодня. І саме це середовище: навантаження, ритм, темп, культура — підтримує людей або поступово виснажує їх.
Саме тому роботодавець сьогодні стає однією з ключових інституцій довіри. За даними Edelman Trust Barometer 2026, роботодавцю довіряють 78% людей — більше, ніж уряду, медіа чи неурядовим організаціям. А 71% довіряють саме йому у формуванні рішень щодо свого здоров’я й добробуту.
З одного боку, бізнес має реальний мандат впливати на здоров’я людей — і люди цього від нього очікують.
А з другого — роботодавець не може й не повинен бути єдиним відповідальним. Звички, рух, харчування, сон, медичні рішення — це особиста зона людини. Але робочі умови, які впливають на ці звички та спосіб життя, — зона відповідальності компанії.
Особливо добре це видно в українському Defense Tech. Тут високий рівень навантаження часто виникає не через погану організацію роботи чи культуру перепрацювань. Причина інша — реальна війна, яка триває щодня.
Команди працюють над рішеннями, від яких безпосередньо залежить безпека та життя людей. Дрони, зв’язок, системи радіоелектронної боротьби чи ППО не можуть чекати місяцями на черговий реліз. Зворотний зв’язок із фронту надходить у режимі реального часу, а помилки часто потребують негайного виправлення.
Саме тому багато працівників свідомо відкладають відпустки, вихідні чи лікарняні. Не тому, що не розуміють важливості відновлення, а тому, що відчувають високу відповідальність за результат своєї роботи.
У таких умовах виклик для компанії полягає не в тому, щоб підвищити залученість людей — її часто більш ніж достатньо. Виклик у тому, щоб допомогти людям залишатися здоровими, зберігати здатність до відновлення та ухвалювати якісні рішення в умовах довготривалої напруги.
Що можуть робити компанії в таких умовах
- Розрізняти справді критичні ситуації та постійний режим терміновості. Якщо все має найвищий пріоритет, команда поступово втрачає здатність відрізняти кризу від операційної роботи.
- Планувати відновлення так само системно, як планують релізи, виробничі цикли чи інші критичні бізнес-процеси. Особливо після періодів пікового навантаження, кризових інцидентів або інтенсивної роботи з польовим зворотним зв’язком.
- Допомагати керівникам помічати не лише результати роботи, а й ознаки накопиченого виснаження: погіршення концентрації, зростання кількості помилок, складність в ухваленні рішень чи зниження здатності генерувати нові ідеї.
- Інвестувати не лише в підтримку здоров’я, а й у розвиток health literacy — допомагати працівникам краще розуміти власні ризики для здоров’я, ознаки перевантаження та способи відновлення ресурсів до того, як проблема стане критичною.
Саме тому тема здорового робочого середовища стає не питанням комфорту, а питанням операційної стійкості бізнесу.
Окрему роль у цій системі відіграють керівники
За даними McKinsey, лише 20% керівників мають навички проведення командних активностей, пов’язаних зі здоров’ям і добробутом працівників.
Саме керівники щодня впливають на навантаження, пріоритети, якість комунікації, рівень передбачуваності та психологічної безпеки в команді. Якщо менеджер не вміє керувати навантаженням, давати якісний фідбек чи створювати безпечне середовище для роботи — жодна wellbeing-програма цього не компенсує.
У нашому дослідженні респонденти прямо говорили про дефіцит практичних інструментів у керівників для роботи з напругою, навантаженням і станом команд. І це, можливо, одна з найбільш недооцінених зон інвестицій сьогодні.
Розвиток управлінських навичок часто коштує дешевше за масштабні wellness-рішення, але впливає на той рівень системи, де здоров’я людей формується щодня.
Саме тому здоров’я команди поступово стає не лише HR-функцією, а й управлінською компетенцією.
12 мільйонів працездатних, із них 4,5 мільйона поза ринком: чому Україна не може дозволити собі втрачати ветеранів — колонка