Чоловік рік жив з дарів лісу: несподівані наслідки такого експерименту

Чоловік упродовж року харчувався виключно дикими продуктами: жолудями, кропивою, грибами, рибою та олениною. Цей експеримент допоміг йому відчути єдність із природою, але спричинив певні проблеми зі здоров’ям.

Екоактивіст Робін Грінфілд, 39 років, поставив собі за мету прожити 365 днів, не купуючи їжу в магазинах, не відвідуючи ресторани та не користуючись плодами власного городу. Його раціон складався виключно з дарів дикої природи, а лікувався він рослинами, які знаходив навколо.

Такий спосіб життя подарував Грінфілду відчуття радості та глибшого зв’язку з природою. Однак він також зіткнувся з труднощами: дефіцитом заліза, який, на його думку, виник через надмірне споживання риби, та нападами сильної втоми. Ці проблеми, як пише видання Unilad, виникли попри те, що чоловік вже мав досвід подібних експериментів. У 2019 році він рік прожив у Португалії, вирощуючи для себе їжу та ліки.

«У мене немає продуктового магазину, куди можна піти, у мене немає ресторану, і якщо я хочу поїсти, мені доводиться виходити на вулицю та налагоджувати стосунки з рослинами», — пояснив Грінфілд. «Мені доводиться вчитися розпізнавати їх, збирати, готувати та виготовляти з них ліки».

Що їв чоловік протягом року

Замість звичних продуктів із супермаркету або врожаю з власного городу Грінфілд отримував кожну необхідну калорію з того, що росте в дикій природі.

Його меню включало різноманітні дикорослі рослини та плоди, такі як вапато, горіхи лотоса й нанніберрі. Також він вживав жолуді, чорні волоські горіхи, дикі гриби, дику цибулю, рибу, оленину та дикий рис. Частиною його раціону стали й рослини, які більшість людей вважає бур’янами: лопух, кропива та осот.

Природа слугувала Грінфілду не лише джерелом їжі, а й аптечкою. Замість медикаментів він використовував трав’яні чаї, збираючи для напоїв бузину, золотарник та м’яту. Грінфілд вважає, що сучасні проблеми зі здоров’ям часто виникають через недостатнє піклування про себе.

Дикі продукти принесли не лише користь

Попри переконаність Грінфілда у перевагах такого способу життя, експеримент не минув без неприємних наслідків для організму.

У середині року чоловік виявив у себе низький рівень заліза. Він пов’язав це з тим, що протягом тривалого часу їв багато риби, що могло призвести до накопичення ртуті в організмі.

Після цього Грінфілд скоригував раціон, додавши продукти та трави, які, за його словами, сприяють виведенню ртуті та кращому засвоєнню заліза. Він стверджує, що анемія минула приблизно за два місяці.

Ближче до завершення експерименту з’явилася інша проблема: напади надзвичайної втоми, причину яких чоловік ще досліджує. Одним із можливих факторів він називає дим від лісових пожеж, через який показники забруднення повітря сягали небезпечного «фіолетового рівня» — 500 частин на мільйон.

Грінфілд продовжував виходити на вулицю та збирати їжу, попри вплив диму, оскільки його екохатина не забезпечувала належного захисту від зовнішніх умов, як звичайний будинок.

Приблизно через тиждень після лісових пожеж він пережив один із найсильніших нападів втоми у своєму житті, але не може точно визначити його причину, припускаючи вплив диму, нестачу поживних речовин або інший фактор.

Чому він не хоче відмовлятися від збиральництва

Попри фізичні труднощі, Грінфілд переконаний у значних психологічних перевагах життя в тісному контакті з природою. Він стверджує, що такий спосіб життя позитивно впливає на психічне самопочуття, допомагає впоратися з депресією та тривогою, надає життю сенсу й приносить радість.

Грінфілд розглядає свій експеримент як виклик, що має соціальне та політичне значення. На його думку, самодостатність у забезпеченні себе їжею та навички збиральництва роблять людей і спільноти менш залежними від корпоративних і державних систем. Ці навички також сприяють розвитку критичного мислення, яке, за його словами, часто намагаються придушити влада та великі корпорації.

На момент інтерв’ю до завершення 365-денного виклику залишалося близько 60 днів. Хоча Грінфілд відчував психологічний та духовний зв’язок з проєктом, його тіло потребувало відпочинку. Однак він не бачив причин змінювати підхід, враховуючи позитивну реакцію людей, які стежили за його експериментом і переосмислили своє ставлення до їжі та зв’язку з природою.

Як почати збирати дикі рослини

Грінфілд не радить одразу повторювати його екстремальний експеримент. Натомість, тим, хто хоче спробувати збиральництво, він рекомендує починати поступово, вивчаючи по одній рослині за раз. Навіть вивчення однієї нової рослини щомісяця, на його думку, може суттєво посилити відчуття зв’язку з навколишнім середовищем і власною спільнотою.