Українці, які живуть за кордоном, часто стикаються з незручними ситуаціями через відмінності у культурних традиціях святкування. Одна з таких ситуацій сталася з давньою подругою, яка мешкає в Канаді, на Дні народженні колеги.
Подруга, працюючи два роки в канадській фірмі, здружилася з колегами. Коли одна з них запросила її на свій День народження, вона з радістю погодилася. Подбавши про подарунок та букет квітів, вона прийшла на свято. Вона чудово проводила час, доки в кінці вечора офіціант не приніс їй рахунок за її замовлення.
З’ясувалося, що всі гості платили за себе, а подарунків та квітів ніхто не дарував. Таким чином, подруга витратила 150 доларів на подарунок та квіти, а ще 70 доларів — на власний чек.
Пізніше, досліджуючи культурні відмінності, вона натрапила на обговорення, де багато українців ділилися подібним досвідом потрапляння у незручні ситуації за кордоном.
В Україні традиційно іменинник відповідає за організацію свята: бронює заклад, піклується про комфорт гостей та оплачує рахунок. Існує також негласне правило, що вартість подарунка має принаймні “окупити” місце за столом, що можна розглядати як своєрідний бартер.
Натомість у Канаді, США та країнах Західної Європи День народження — це насамперед привід для зустрічі та спілкування. Подарунки можуть бути символічними (пляшка вина, квіти, листівка) або ж їх взагалі може не бути. Кожен гість оплачує своє замовлення самостійно.
Такий підхід, на думку авторки, є зручнішим. Він дозволяє брати участь у святкуванні навіть тим, хто має обмежені фінансові можливості, замовляючи недорогі страви. В українській традиції, навпаки, брак коштів на подарунок може змусити людину відмовитися від відвідування свята через почуття незручності.
Крім того, західний варіант святкування виключає ситуацію, коли іменинник отримує непотрібні подарунки, витративши кошти на організацію свята. З іншого боку, великі подарунки, звичні для української культури, можуть здатися іноземцям незручними або зобов’язуючими.
Західний варіант святкування, хоч і зручніший, також має свої нюанси. Часто рахунок ділять порівну між усіма присутніми (split the bill evenly). Це може бути невигідно, якщо хтось замовляє дорожчі страви та напої, а хтось — лише салат та воду. До того ж, у Канаді та США до загальної суми додаються податки та обов’язкові чайові (15-20%).
Як не збанкрутувати на іноземних вечірках
Щоб уникнути неприємних ситуацій із оплатою рахунку за кордоном, варто пам’ятати про такі правила:
- Розуміння запрошень: Фрази на кшталт “Let’s meet for drinks” або “Join me at the restaurant” у США, Нідерландах чи Німеччині означають пропозицію скласти компанію, де кожен платить за себе. Якщо ж чуєте “hosting” (я влаштовую) або “my treat” (я пригощаю), то пригощатиме господар.
- Не бійтеся питати: У США, Нідерландах чи Німеччині цілком нормально запитати в чаті: “Hey, are we splitting the bill?” (Платимо кожен за себе?). У Великій Британії чи Франції краще використати більш делікатну фразу: “How shall we sort the bill?” (Як вирішимо з рахунком?).