Зазвичай після розлучення подружнє майно ділиться порівну 50/50, хоча є й винятки.
Суперечки щодо майна часто виникають під час шлюборозлучного процесу та можуть бути тривожним досвідом для обох сторін. У таких ситуаціях судового позову може бути неминучим. Адвокат Ольга Брус надала ексклюзивну інформацію про те, що ділиться під час розлучення та яке майно може залишитися у особи.
Що вважається спільно набутим подружнім майном?
Як зазначає експерт, визначення можна знайти в Сімейному кодексі. Згідно з ним, все майно, набуте під час шлюбу, за винятком особистого майна, класифікується як спільно нажите. Будь-які речі, придбані під час шлюбу, підпадають під цю класифікацію. Наприклад, якщо один з подружжя придбав транспортний засіб і зареєстрував його виключно на своє ім’я, він все одно вважається належним обом подружжю.
В Україні речі, якими користується виключно один із подружжя, такі як засоби особистої гігієни або музичний інструмент, на якому грає виключно один член сім’ї, не вважаються спільно набутим майном.
Хто володіє спільно набутим майном у цивільному шлюбі?
Зазвичай, речі, набуті до шлюбу, вважаються особистою власністю та не підлягають поділу в суді. Однак, якщо подружжя проживало як сім’я та мало спільне життя без офіційної реєстрації шлюбу, тобто перебувало у цивільному шлюбі, спільно нажите майно після розлучення ділиться судом аналогічно до офіційно одружених пар, за умови, що жоден з подружжя одночасно не перебував у шлюбі з кимось іншим.
Різниця між зареєстрованим шлюбом та співжиттям полягає в тому, що під час судового розгляду немає потреби доводити співжиття у випадку зареєстрованого шлюбу, тоді як у справах про співжиття це потрібно. Тільки якщо подружжя визнано цивільною сім’єю, а їхнє майно вважається спільним, його можна розділити за типовим принципом (ідеальні частки для подружжя — 50:50).
Чи є спадщина частиною спільно нажитого майна?
Подарунки, спадщина та особисті речі, а також особисте майно, набуте до шлюбу, класифікуються як особисті речі фізичної особи. Такі речі не належать до спільно нажитого майна. Тому у разі розлучення один з подружжя не може претендувати на спадщину іншого.
Однак є виняток: якщо особа успадкувала старий будинок, і він був відремонтований, розширений або покращений під час шлюбу за рахунок коштів подружжя, суд може частково визнати його спільною власністю. Суд оцінить, яка частина спадщини була збільшена, а потім визначить частку майна, яку отримає кожен з подружжя. Як правило, якщо таких уточнень немає, спадщина вважається особистою власністю і не підлягає поділу.
Хто успадковує спільно нажите майно після смерті подружжя?
Коли один з подружжя помирає, не має значення, чи було майно спільним, чи особистим; все воно стає частиною спадщини. Це означає, що все, що належало особі на момент смерті, стає частиною спадщини, включаючи її частку в будь-якому спільному майні.
Якщо один із подружжя помирає, той з подружжя, хто залишився в живих, першим успадковує майно (це включає дітей, подружжя та батьків померлого). Майно померлого має бути розподілене порівну між спадкоємцями, хоча вони можуть домовитися про альтернативний спосіб розподілу.
У контексті цивільного шлюбу тривалість стосунків має вирішальне значення для цілей спадкування — пара повинна бути разом щонайменше п’ять років. Крім того, цивільний чоловік/дружина буде розміщений у четвертій черзі спадкування (всього п’ять ліній). Якщо є спадкоємці з першої, другої або третьої черги, четверта лінія не матиме жодних прав спадкування.
Як відбувається поділ спільно нажитого майна у шлюбі після розлучення?
Після розлучення подружжя може мирним шляхом домовитися про розподіл майна та підписати договори, які передадуть право власності (наприклад, договір дарування). Якщо згоди досягти неможливо, єдиним варіантом залишається звернення до суду.
Ідеальний розподіл спільно нажитого майна становить 50:50, незалежно від того, чи, наприклад, дружина працювала, чи залишалася вдома, щоб доглядати за дітьми.
Під час процесу поділу важливо враховувати внесок особистого майна (наприклад, спадщина або кошти, отримані від страхової компанії як компенсація за збитки — моральні, внаслідок травми тощо). Наприклад, якщо один з подружжя мав особисту нерухомість до шлюбу, а під час шлюбу продав її, а потім використав ці гроші разом зі спільними коштами для придбання більшого житла, вона не буде розділена порівну при розлученні, оскільки містить частину особистих коштів одного з подружжя. Таким чином, якщо грошовий внесок однієї особи становить 30%, спільне майно становитиме 70%, тобто відсоток, який буде розділений порівну.
Як довести, що майно не є спільно набутим
Якщо під час розлучення особа не зможе довести, що вона особисто внесла свій внесок у спільне майно, все буде розділено у співвідношенні 50/50. Індивідуальне майно, таке як спадщина, потребує документації, що підтверджує його окремий характер.
До особистого майна особи також належать речі, отримані в якості подарунка. У цьому випадку доказом є договір дарування. Якщо хтось отримав кошти як особисте майно від страхової компанії, це можна підтвердити шляхом надання страхових договорів.
По суті, є чотири ключові моменти, які обґрунтовують особисту власність:
Майно, набуте до шлюбу (договори купівлі-продажу).
Дари (договори дарування).
Спадщина (документи про спадщину).
Компенсація за завдані збитки (документи від страхової компанії, судові рішення тощо).
Якщо докази відсутні, у суді можуть бути використані непрямі докази, такі як фотографії, свідчення свідків тощо.
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *