Американці затіяли модернізацію. /Фото: commons.wikimedia.org.
Американський танк М1 «Абрамс» залишається на озброєнні США вже не одне десятиліття. За минулі роки заокеанський ОБТ встиг зарекомендувати себе як грізний засіб захисту національних інтересів північноамериканської держави. Проте прогрес не стоїть на місці і, схоже, в Пентагоні затіяли нову модернізацію.
1. Тернистий шлях до досконалості
Розроблявся наприкінці 1970-х. /Фото: en.wikipedia.org.
Основний бойовий танк США – вже давно не молодий винахід. Розробка M1 Abrams велася американцями в 1970-ті роки на тлі озброєння в СРСР нових на той момент Т-72 і Т-80. Спочатку так замислювався як дизельний, конструкторами розглядалося відразу два варіанти силових установок. Проте, в результаті перевагу віддали 1500-сильній газотурбінній установці. Танк був оснащений лобовою бронею, здатною витримувати влучення 115-мм оперених підкаліберних снарядів на відстані 800 метрів і далі. Варто пояснити, що таким чином американці намагалися зробити М1 фактично невразливим для гармат радянських танків попереднього покоління, наприклад, Т-62, оснащених гарматою У-5ТС.
Грізна машина на час появи. /Фото: YouTube.com.
Спочатку передбачалося, що розробники зможуть вкластися за ціною танка 400 тисяч доларів і за масою 45 тонн. Однак незабаром стало очевидно, що досягти заданих вступних не виходить. Маса танка, так само як і його вартість почали рости і вже незабаром майбутній М1 коштував усі 500 тисяч доларів і важив 55 тонн. Так чи інакше, але реалізувати свої уявлення про належний рівень захищеності американці таки змогли, хоч і не відразу. Зокрема, американцям довелося запозичити британський досвід конструювання композитної броні. Для цього творцям «Абрамса» довелося відвідати влітку 1976 Великобританію. У цій кооперації народилася система захисту, що носить на сьогоднішній день неофіційну назву «Чобхем». Підспудно американські конструктори ухвалили ще кілька важливих рішень.
Створювався в кооперації з німцями та британцями. /Фото: YouTube.
Примітно, що протягом майже всієї розробки над проектом XM1 все більше нависав західнонімецький «Леопард-2». Проте, американські рахівники вирішили, що ліцензійний випуск «Леопрад-2» у його нинішньому вигляді – надто дорогий для США. Примітно, що подальша робота у цьому напрямі дозволила схилити німецьких виробників до кооперації з проектом американського XM1. У рамках всебічного військово-технічного співробітництва США та ФРН у цьому напрямі було досягнуто згоди не лише про обмін технологіями, а й що особливо важливо – рішення про максимальну стандартизацію «Абрамса» та «Леопарда».
2. Служба довжиною у півстоліття
Непогано себе показав у перших конфліктах. /Фото: military-history.fandom.com.
У серійне виробництво М1 “Абрамс” пішов у 1980 році. На озброєння перші машини надійшли вже в 1981. З того часу американський ОБТ залишається на озброєнні кількох країн вже майже півстоліття. Бойове хрещення чекало на машину в 1991 під час війни в Перській затоці. Там приблизно 1800 американських М1 мали зіткнутися з 1000 іракських Т-72. Як показали подальші події, перевага американців у прицільних комплексах та вишколі танкових екіпажів дозволила «Абрамсам» вражати іракські Т-72 фактично з безпечної дистанції. 26 лютого того ж року відбулася велика танкова битва, в якій американці обміняли 4 новітні машини на 24 танки іракців. Наступного дня відбулася ще одна битва, де американці залишили палаючими до 60 іракських Т-72 і ще 9 Т-55, не втративши жодної машини. Заради справедливості в цьому бою США мала потужну підтримку авіації. Загалом у ході війни американці втратили 23 ОБТ.
Декілька разів модернізувався. /Фото: en.topwar.ru.
Надалі «Абрамси» широко використовувалися під час другої американо-іракської війни, під час вторгнення США до Афганістану, а також проти ісламістів в Іраку під час подій 2014 року. За результатами всіх цих конфліктів іракська машина неодноразово модернізувалася, що закономірно вело до її обтяження та подорожчання. Насамперед американці продовжували боротися за живучість ОБТ. Перша модернізація збільшила масу М1 на 3 тонни. Під час наступних трьох вона злетіла з 57 до 63 тонн. Остання модифікація M1A2SEPv4 «розгодувала» танка до 66.8 тонн.
3. З любов'ю із СРСР
Є низка серйозних недоліків. /Фото: commons.wikimedia.org.
Власне, саме модифікація M1A2SEP на сьогоднішній день вважається найбільш досконалою. Однак у заокеанських військових є претензії і до неї. У США вважають, що М1 у його нинішньому виконанні став надто дорогим та вкрай важким. Причому, коли йдеться про гроші, мається на увазі не так виробництво, як обслуговування. За твердженням генерал-майора армії США Гленн Діна, програма модернізації A2SEPv4 себе повністю вичерпала. Досягти бажаних параметрів цим курсом не виходить, тому американська армія має намір почати з чистого аркуша в рамках нової програми – M1E3. У той час, як A2SEPv4 більше не відповідає реаліям сучасної війни, впевнені в Пентагоні.
Нова модернізація містить багато радянських рішень. /Фото: topwar.ru.
Відомості про майбутню модернізацію уривчасті. Але те, що вже відомо, виглядає не тільки цікаво. Отже, насамперед американці мають намір перейти на гібридно-електричний двигун, замінити більш потужну гармату, розширити номенклатуру використовуваних засобів ураження. Зокрема, у США збираються «навчити» М1 стріляти керованими ракетами із запуском через головну зброю. Танк має отримати сучасний захист від БПЛА. При цьому американці розраховують зменшити масу «Абрамса» мінімум на 10 тонн! А ще танк оснастять автоматично заряджання. Таким чином новий-старий М1 повинен менше, легше, потужніше і позбутися одного з членів екіпажу.
А ось цікаве відео з нашого каналу – 7 мільярдів повз касу: Куди подівся перспективний гелікоптер «Команч»:
Продовжуючи тему читайте про те, чому «Шерман» називають найкращим танком Другої світової.