Три відчуття від людини, на які треба звернути увагу
Це не завжди означає, що перед нами погана людина. Проблема криється у самому контакті, який сигналізує про можливі труднощі в майбутньому. Простими словами, це «не наша людина». Вона не вписується у нашу систему. І може викликати руйнування, повідомляє Ukr.Media.
Огида. Роздратування. Заціпеніння. Ось ці три відчуття, які виникають миттєво, спонтанно — на це варто звернути увагу.
Огида може бути незначною, майже непомітною. Звичайно, коли людина має неприємний запах, робить гримаси, тягне до нас руки, як кігті, або їсть з урни — огиду зрозуміло відчувати. Але це може бути й не так! Просто нам трішки неприємно від запаху людини. Навіть від її одеколону. Трохи дратують її манери. Вона нам не до вподоби, відштовхує, відвертає.
І це відчуття — сигнал. Не для того, щоб негайно припинити контакт, а для посиленої уваги. Зазвичай саме життя пояснює, чому ця людина викликала відразу.
Один автор писав: один знайомий здавався йому потворним. Нагадував йому дикуна, викликав огиду. Хоча був насправді добрим хлопцем. Нібито. Через роки цей знайомий скоїв жорстокий злочин, піддавшись гніву. І автор зрозумів, чому ця людина так відштовхувала його.
Роздратування — це також сигнал. Ми переконуємо себе: за яким правом ми можемо відчувати роздратування? Людина не робить це навмисно. І не створила собі такі вуха, або не страждає на хронічний нежить. І постійно дзвонить, пише, приходить, ставить запитання, не в той час.
Вона, здається, спонукає нас до спалаху роздратування, до нелюбові! Хоча ми розуміємо, що це не так. Ми обіцяємо собі залишатися стриманими та ввічливими. Але знову ловимо себе на роздратуванні.
Якщо це так — чи варто розірвати стосунки, щоб не опинитися в ситуації несправедливої злості? Якщо розірвати неможливо, якщо ми зобов’язані обслуговувати цю людину, наприклад, потрібно активувати самоконтроль. І дотримуватись етикету.
Але справжньої дружби чи продуктивної співпраці тут точно не вийде. Людина може і не бути винною. Але ігнорувати сигнал не слід. Це не наша «ягода».
Це не про близьких, які раптом почали викликати роздратування. А про перші відчуття.
І третє — заціпеніння. Чому-то ви не можете спілкуватися нормально. Язик, наче прилип. І діяти вільно також не виходить. Ви відчуваєте себе ніби зв’язаним, скам’янілим, з труднощами продовжуєте спілкування. Людина тяжіє над вами. Ви як би занурені у в’язку субстанцію.
Іноді людина використовує це. «Продавлює» свою волю. А іноді просто заморожує вас своїм виглядом. Ви стаєте слабкими, покірними, після спілкування ви самі здивовані, як легко впали в заціпеніння. Потім може з’явитися слабкість чи сонливість — можливо, так нервова система реагує на наслідки стресу.
Причин може бути безліч. Але їх можна зрозуміти розумом, коли відчуття перетворяться на почуття. А почуття можна буде описати зрозумілою мовою та розібратися в них, самостійно або з фахівцем. Але звертати увагу на ці три відчуття безумовно потрібно. Це сигнали. Їх слід сприймати та намагатися розшифрувати.
Або просто відступити, як той автор…
Джерело: ukr.media
